Управління екології та природних ресурсів

     Житомирської обласної державної адміністрації

 

 

ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО 
ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 
ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
у 2015 році

 

 

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТРУКТУРА

Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища

 

Житомирської  області у 2015 році

 

Вступне слово

6

1.

Загальні відомості

7

 

1.1

 Географічне розташування та кліматичні особливості території

7

 

1.2

 Соціальний та економічний розвиток області

15

2.

Атмосферне повітря

17

 

2.1

 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

17

 

 2.1.1  Динаміка  викидів  забруднюючих  речовин  стаціонарними  та пересувними джерелами

18

 

 2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в

атмосферне повітря

20

 

 2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями

економіки)

26

 

2.2

 Транскордонне забруднення атмосферного повітря

28

 

2.3

 Якість атмосферного повітря в населених пунктах

28

 

2.4

 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря

30

 

2.6

 

 Вплив забруднюючих речовин на здоровя людини та біорізноманіття

30

 

2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря

  31

3.

Зміна клімату

32

 

3.1. Тенденції зміни клімату

32

4.

Водні ресурси

33

 

4.1

 Водні ресурси та їх використання

33

 

4.1.1 Загальна характеристика

33

 

4.1.2 Водозабезпеченість територій та регіонів

35

 

4.1.3 Водокористування та водовідведення

36

 

4.2

Забруднення поверхневих вод

38

 

4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод

39

 

4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)

40

 

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод

48

 

4.3. Якість поверхневих вод

49

 

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

49

 

4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів

  50

5.

 

 

Збереження  біологічного  та  ландшафтного  різноманіття,  розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі

 52

 

  5.1   Збереження   біологічного   та   ландшафтного   різноманіття,

формування національної екологічної мережі

 52

 

5.1.1 Загальна характеристика

 52

 

5.1.2  Загрози  та  вплив  антропогенних  чинників  на  структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

54

 

 

5.1.3  Заходи  щодо  збереження  біологічного  та  ландшафтного

різноманіття

55

 

5.1.4 Формування національної екомережі

55

 

5.1.5  Біобезпека  та  поводження  з  генетично  модифікованими

організмами

57

 

    5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу

58

 

5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу

58

 

5.2.2 Охорона, використання та відтворення лісів

58

 

5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів

62

 

5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

65

 

 

5.2.5.Адвентивні види рослин

67

 

5.2.6. Охорона, використання та відтворення зелених насаджень

68

 

5.2.7.Використання та відтворення природних рослинних ресурсів на території природно-заповідного фонду

69

 

5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу

71

 

5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу

71

 

5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарств

71

 

5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги  України,  та  тих,  що  підпадають  під  дію  міжнародних договорів

75

 

 

5.3.4 Інвазивні види тварин

76

 

5.3.5. Заходи щодо збереження тваринного світу

77

 

5.4 Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні

77

 

5.4.1 Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду

77

 

5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення

80

 

5.4.3.Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщина

81

 

5.4.4. Формування української частини Смарагдової мережі Європи

85

 

5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

86

 

5.6 Туризм

86

6.

Земельні ресурси та ґрунти

88

 

6.1 Структура та стан земель

88

 

6.1.1 Структура та динаміка основних видів земельних угідь

88

 

6.1.2. Стан грунтів

91

 

6.1.3. Деградація грунтів

92

 

6.2

 

 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси та грунти

96

 

 

6.3

 Охорона земель

98

 

6.3.1. Практичні заходи

98

7.

Надра

99

 

7.1. Мінерально-сировинна база

99

 

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази

100

 

7.2. Система моніторингу геологічного середовища

102

 

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

102

 

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси

104

8.

Відходи

104

 

8.1

 Структура утворення та накопичення відходів

104

 

8.2 Поводження  з  відходами  (збирання,  зберігання,  утилізація  та видалення)

106

 

 

 

8.3

 Транскордонне перевезення небезпечних відходів

110

 

8.4

 Державне регулювання в сфері поводження з відходами

110

9.

Екологічна безпека

111

 

9.1

 Екологічна безпека як складова національної безпеки

111

 

9.2

 Об‘єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

111

 

9.3

 Радіаційна безпека

114

 

9.3.1. Стан радіаційного забруднення території України

114

 

9.3.2. Поводження з радіоактивними відходами

115

 

9.3.3. Стан і проблеми зони відчуження Чорнобильської АЕС

116

10.

Промисловість та її вплив на довкілля

117

 

10.1 Структура та обсяги промислового виробництва

117

 

10.2 Вплив на довкілля

118

 

10.2.1 Гірничодобувна промисловість

118

 

10.2.2 Металургійна промисловість

121

 

10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість

121

 

10.2.4 Харчова промисловість

121

 

10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва

122

11.

Сільське господарство та його вплив на довкілля

123

 

11.1 Тенденції розвитку сільського господарства

123

 

11.2. Вплив на довкілля

124

 

11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження

124

 

 

11.2.2. Використання пестицидів

125

 

11.2.3. Екологічні аспекти зрошення та осушення земель

126

 

11.2.4 Тенденції в тваринництві

127

 

11.3 Органічне сільське господарство

129

12.

Енергетика та її вплив на довкілля

130

 

12.1 Структура виробництва та використання енергії

130

 

12.2

 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження

131

 

12.4  Використання  відновлювальних  джерел  енергії  та  розвиток альтернативної енергетики

134

 

 

13.

Транспорт та його вплив на довкілля

135

 

13.1

 Транспортна мережа Житомирської області

135

 

13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень

135

 

13.2

Вплив транспорту на довкілля

137

 

13.3

Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля

137

14.

Збалансоване виробництво та споживання

138

 

14.1. Тенденції та характеристика споживання

138

 

14.3

 Впровадження елементів «більш чистого виробництва»

138

15.

Державне  управління у сфері  охорони  навколишнього  природного середовища

139

 

 

 

15.1

 Національна та регіональна екологічна політика

139

 

15.2 Удосконалення  системи  управління  та  нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

139

 

 

 

15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

141

 

 

15.4

 Виконання державних цільових екологічних програм

141

 

15.5

 Моніторинг навколишнього природного середовища

142

 

15.6

 Державна екологічна експертиза

147

 

15.7

 Економічні засади природокористування

147

 

15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності

147

 

15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі

149

 

15.8 Технічне регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки

149

 

 

 

15.9

 Дозвільна діяльність у сфері природокористування

150

 

15.10 Екологічний аудит

150

 

15.11  Стан  та  перспективи  наукових  досліджень  у  галузі  охорони довкілля

151

 

 

 

15.12 Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля

151

 

 

 

15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій

152

 

15.12.2 Діяльність громадських рад

154

 

15.13 Екологічна освіта та інформування

154

 

15.14.1 Європейська та євроатлантична інтеграція

156

 

15.14.2 Залучення міжнародної технічної допомоги та координація діяльності програм/проектів зовнішньої допомоги

156

 

 

Висновки

158


ВСТУП

 

Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» населення має право на повну і достовірну інформацію про стан довкілля.

Однією із форм інформування населення області є публікація Доповіді про стан довкілля, що покладено на управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища та здійснення управління і координації дій місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та відомств.

Це передбачено також і Законом України «Про інформацію», який встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя області, а також систему інформації, її джерела, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, зобов’язує документально або публічно оголошувати відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

До Вашої уваги пропонується Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Житомирській області за 2015 рік. В ній узагальнено та систематизовано спостережну, статистичну та науково-дослідницьку інформацію про стан довкілля нашого регіону, про заходи щодо збереження і охорони природних ресурсів,  впровадження еколого-економічного механізму природокористування, виконання регіональних та загальнодержавних екологічних програм, тощо. Підведені підсумки та визначені основні пріоритети екологічної політики в області на 2016 рік.

Видання виконане за допомогою інформаційної підтримки управлінь, установ та організацій області.

Сподіваємося, що дана Доповідь стане в нагоді для роботи органів виконавчої влади та самоврядування, буде цікавою і корисною для діяльності наукових установ, представників ЗМІ, громадських організацій, викладачів, студентів та окремих громадян, небайдужих до збереження та охорони довкілля.

Доповідь також розміщена на офіційному сайті упраління екології та природних ресурсів облдержадміністрації  (http://www.ecology.zt.gov.ua ).

 

 

 

 

1.     ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області

 

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Вона ділиться на 23 райони. В своєму складі має 11 міст, у тому числі 5 міст обласного підпо-рядкування, 43 селища міського типу, 1619 сільських населених пунктів.

Область розташована на правобережжі Області, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмель-ницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,8 тис кв. км. Населення — 1292,6 тис чоловік.

     Мал. 1.1. Мапа Житомирської обл.          

Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон - зон Полісся (північна частина області) і Лісостепу (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько - Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2822 річки загальною довжиною 13,7 тис.км. В структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх річок – вісім: Тетерів, Случ, Уж, Ірша, Уборть, Ствига, Ірпінь та Словечна, загальною довжиною в межах області – 999,6 км.

Малих річок довжиною понад 10 км – 321, їх загальна довжина становить 5695 км, малих річок довжиною менше 10 км є 2493, їх загальна довжина 7062 км.

В області  налічується 54 водосховища об'ємом більше 1 млн. м³, їх загальна площа 7,72 тис. га, сумарний об'єм 175,141 млн.м³ та 1826 ставків загальною площею 11,975 тис. га і об'ємом  151,237 млн. м³.

Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох місцях виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини, за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі”. В її надрах залягають поклади розсипного ільменіту, комплексних апатит-ільменітових руд, самоцвітів, кварцитів, облицювального каменю, каолінів, мінеральної сировини для виробництва різних будівельних матеріалів, бурого вугілля, торфу та інших копалин. Запаси титану на Житомирщині складають понад 85% усіх розвіданих запасів титанових руд України.

Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення  сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічно-географічного положення і природних факторів (грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства  та промисловості.

Клімат помірно-континентальний. У 2015 році з довготривалим, аномально сухим із спекотними періодами літом, малосніжою та теплою зимою. Середня багаторічна температура найхолоднішого місяця (січня) становить – 19-220, найтеплішого (липня) +34-350.

Минулий рік відзначився перевищенням норми температурного режиму в більшості місяців, що позначилось на стабільно високій для сучасного клімату середній температурі всього року – 9.3-10.1º, що вище за норму на 2.5-3.2º. Така висока середньорічна температура повітря спостерігалася вперше з 1945 року, залишивши позаду попередній рекорд 2008 року.

Опади розподілились вкрай нерівномірно по строкам та районам випадіння. За середніми оцінками достатня їх кількість відмічалась у холодний період року, а влітку, коли, зазвичай, внесок опадів у річний обіг найбільший, спостерігалась жорстка нестача дощів. Загалом  їх сума за рік  виявилась обмеженою проти норми -424-586 мм , або 65-88 % від стандартної кількості.

Восени переважала стабільна суха погода, а температурний фон змінювався від передчасних заморозків до надзвичайно теплих для цієї пори періодів. Зима була теплою, малосніжною, хоча і з достатньою кількістю опадів.

Літо видалося довготривалим, аномально сухим, із спекотними періодами у всі літні місяці.

 

 

Зима 2014-2015рр. Перший крок зима зробила у північно-західних районах області,  де її початок припав на 18 листопада, що майже на тиждень раніше середнього багаторічного строку, на решті території перехід до нового сезону стався приблизно у звичайний термін – 22 листопада.

Загалом зимовий період видався традиційно теплим для останніх десятиріч, малосніжним, хоча і з достатньою кількістю опадів.

Сума опадів за листопад на більшій частині території області склала 32-35 мм, що відповідає  65-80% норми, а в центральних та північно-східних районах їх випала лише третина – 14-18 мм, або 30-35% норми.

У грудні переважала стійка погода, лише в окремі періоди проходження атмосферних фронтів супроводжувалось опадами у вигляді мокрого снігу, снігу та дощу. В першій декаді місяця надходження на територію області  арктичного повітря обумовило морозний, без істотних опадів період. Загалом середня температура грудня становила 1.6-2.4º морозу, що на 0.5-0.8º вище норми. Сумарна кількість опадів за місяць склала  32-47 мм, що в межах 74-103%  до норми.

Температурними контрастами та частими опадами відзначився січень.

Ілюстрацією до температурного фону січня стали середні температури другої декади місяця – 1.7-2.0º тепла, що на 8.3-8.8º вище норми, та третьої –  0.5-1.2º тепла /відхилення +6.0..+6.4º/. Загалом середня температура місяця  виявилась досить високою навіть на фоні стабільного потепління клімату –  0.2-0.5º морозу, що на 5.3-5.7º вище норми.    

Перевищенням норми на більшій частині території області характеризувались і опади, які періодично випадали протягом всього місяця. Їх сума за січень склала 50-61 мм, або 109-191 % норми.

Атмосферні процеси протягом лютого були малоактивними. Температурний режим був підвищеним проти норми, лише в окремі періоди  відбувались нетривалі похолодання до слабких та помірних морозів. Погодні умови зимового періоду перешкоджали встановленню стійкого снігового покриву. Тимчасова його поява відмічалась у періоди похолодань з випадінням снігу. Востаннє нетривалий сніговий покрив зійшов наприкінці другої декади лютого.

В той же час переважна відсутність снігового покриву протягом зими сприяла швидкому промерзанню ґрунту, і, хоча його глибина значно коливалась відповідно до температурного режиму, мерзлий грунт зберігався до кінця сезону. Кількість опадів в цілому виявилась достатньою  100-136 мм, що в межах 81-109% до норми, а в залежності від температурного фону спостерігався сніг, мокрий сніг, дощ, снігова крупа або мряка.

Сума негативних температур  з початку до завершення зимового періоду  склала 217-252º, що на 99-123º  більше норми.

Із небезпечних явищ зими відмічались тумани з видимістю 400-500 м 11, 18 грудня, 16, 19, 21-24 січня.

Весна 2015р. Стрімке наростання температурних показників у середині лютого спричинило передчасний початок весни, яка дружньо стартувала у всіх районах області 19 лютого – за 7-8 днів до звичайного строку.

На фоні переважно теплої погоди протягом сезону відмічались хвилі похолодань до заморозків в межах СГЯ, а періоди з недобором опадів поступалися рясним дощам. За підсумковими даними весна виявилась теплішою за норму та достатньо зволоженою.

Стабільно теплим, з новими плюсовими температурними рекордами видався березень. Так, 9-10 березня на більшій частині території області денні температури сягали 15-16°, а наприкінці місяця 15-18°, що для певних районів області досягло або перевищило попередні абсолютні значення для цієї пори в ряду спостережень з 1945 року. Досить високими були і середньодекадні температури повітря: першої – 3.6-3.9° тепла з перевищенням норми на 5.7-6.4° та другої  4.4-4.8° тепла /+4.8..+5.6° відповідно/.

Протягом місяця відмічались як виключно сухі періоди, так і дощі в зоні атмосферних фронтів. Загальна кількість опадів за березень дорівнювала 26-37 мм, що в межах 74-109%  до норми.

У квітні переважав понижений проти норми температурний режим, а хвилі арктичного холоду  призводили до заморозків у повітрі, на ґрунті та висоті 2 см, класифікованих як СГЯ. Так, вночі 17-18 квітня в північній половині області на поверхні ґрунту та висоті 2 см спостерігались заморозки 1-4°, а в північно-західних районах температура повітря охолоджувалась до 1° морозу.  22-23 квітня нічні температури повітря  на всій території області опускались до заморозків у повітрі 0-1°, на ґрунті 1-3° та висоті 2 см  2-4°.

В той же час відмічались і окремі винятково теплі для цієї пори року дні. Адвекція повітря південних широт на початку другої декади квітня  обумовила надзвичайно високий фон денних температур на рівні 22-24° та наприкінці місяця - 25-26º тепла, що в більшості районів області досягло або перевищило абсолютні максимуми для певних дат.

Середня температура квітня перевищила норму на 0.2-1.1о і становила 7.8-8.8о тепла.

Прохолодна, як для цього часу, погода переважала протягом перших двох декад травня. Ситуація змінилась лише перед початком третьої декади місяця, коли потужна адвекція південного повітря спричинила швидкий перехід середньодобових температур повітря через +15º близько до кліматичної дати  19-20 травня, що стало символічним  закінченням весни.

Протягом весняного періоду накопичилось 268-306º ефективного тепла вище +5º, що на 34-70º більше норми. Опадів за сезон випало 108-133 мм, що в межах 83-112% від стандартної кількості.

Атмосферні процеси весни формували відносно стійкий характер погоди, який знижував ймовірність ускладнення погодних умов.

Літо 2015р.   Розпочавшись  у майже природні строки –  19-20 травня, літо видалося довготривалим, із спекотними періодами та аномальною нестачею дощів у більшості районів області.

Початок літа припав на останню декаду травня, яка відзначилась швидким наростанням тепла з денними максимумами 28-30º, що сприяло  підвищенню і середньої температура травня 14.1-15.4º /відхилення +0.2..+1.5º/. В більшості діб місяця переважала суха погода, яка періодично змінювалась рясними дощами, а в окремих районах – сильними дощами.

У червні переважала погода антициклонічного типу – здебільшого було тепло, часом спекотно  та  виключно сухо. Температурні показники вдень неодноразово досягали рівня 30-32º, що для певних днів відповідає, або перевищує абсолютні максимуми з 1945 року. Водночас повітря північних широт, яке поширилось за арктичним фронтом в середині місяця, обумовило суттєве, але короткочасне похолодання, коли стовпчики термометрів вночі опускалися до 5-9º тепла.        

Тимчасові ускладнення, пов’язані з проходженням атмосферних фронтів, на фоні переважно стійкої погоди відбувались у липні.

Суха, жарка погода переважала у першій третині місяця. Денні температури становили 34-35º, а в південних районах відмічалась сильна спека +35º. Проникнення на територію області арктичного повітря у середині місяця спричинило неодноразове зниження температурних показників вночі до 8-9º, а максимуми температури не перевищували 15-19º. Подальше наростання тепла досягло піку 25-26 липня, коли максимуми повітря на більшій частині території області зареєстровані на рівні 33-34º, що вище абсолютних максимумів для цих днів, а в північно-східних та центральних районах Житомирщини відмічалась сильна спека +36º, що не тільки перевищило абсолютні значення для даного часу, а і стало новим температурним рекордом липня з 1945 року.

Дощі впродовж липня випадали хаотично по території області із значними інтервалами в часі та вкрай полярною інтенсивністю.

Не покращилась ситуація і в серпні, який перейняв естафету практично сухої та жаркої погоди.

 Особливо спекотно було у першій половині місяця, коли наростання температурних показників до 32-35º неодноразово досягало або перевищувало абсолютні значення для цієї пори, а в деяких районах області відмічалась сильна спека +36º. Проникнення на Житомирщину холодного повітря в середині місяця спричинило зниження нічних температур до 4-7º, що в крайніх північних районах нижче абсолютних мінімумів для цих діб, але в подальшому похолодання змінилось швидким відновленням по-літньому теплої, часом жаркої погоди, в результаті чого середньомісячна температура повітря перевищила норму на 3.6-4.1º і становила 20.4-21.5º.

Дощів було катастрофічно мало, у більшості днів серпня на переважній частині території області не випало ні краплі.

Високий проти норми температурний режим переважав у вересні. Дуже спекотно було 1 вересня, коли стовпчики термометрів перетнули відмітку СГЯ і досягли 36º, та 2 вересня з розподілом денних максимумів по території області від 34º до сильної спеки 35-36º. Такі значення денних максимумів стали абсолютним рекордом в ряду метеоспостережень з 1945 року для всього вересня загалом. Аномалії плюсового знаку спостерігались і в інші періоди місяця. Так, 17-20 вересня фон денних температур знаходився в межах 26-33º, а 24-26 числа -  26-29º, що для певних районів області близько, дорівнює або вище абсолютних максимумів для цих періодів вересня за виборкою з 1945 року.

Нехарактерно тепла для цього періоду року погода, яка переважала до останніх днів вересня, дозволила подовжити тривалість метеорологічного літа майже на місяць. Жорстка нестача опадів протягом літнього сезону позначилась на загальній їх сумі в більшості районів області – 88-116 мм, що становить всього 28-37% від норми, дещо краще становище було у північно-західній частині області, де спостерігались епізодичні сильні дощі, - 224-226 мм, або 67-70% норми. Така ситуація з дефіцитом дощів влітку є винятковою і відмічається вперше за роки метеоспостережень з 1945 року.

Осінь 2015р. Початок метеорологічної осені датований 27-28 вересня з надзвичайною затримкою на три з половиною тижня порівняно з кліматичними строками.

 Дуже тепла, як для осені, погода наприкінці вересня – початку жовтня змінилася різким похолоданням, внаслідок стрімкого вторгнення на Україну арктичного повітря. Впродовж 7-9 жовтня спостерігались заморозки СГЯ:  фон мінімальних температур повітря знижувався від 0º до 8º морозу, температура поверхні ґрунту охолоджувалась від 1º до 7º морозу, а на висоті 2 см інтенсивність заморозків в різних районах області коливалась від 1º до 10º. Надзвичайно холодно, було і вночі 10-11 числа, коли нічні температури в більшості районів області опускалися до 6-8º морозу. Такі низькі показники нічних мінімумів температури повітря впродовж 8-11 жовтня досягли, або були нижчими за абсолютні значення з 1945 року.

 Погода другої половини жовтня була нестійкою – сухі періоди чередувалися з дощами від слабких до сильних, загалом було помірно тепло.

Опади впродовж жовтня розподілились вкрай нерівномірно – майже дві третини місяця спостерігалась виключно суха погода, яка змінилася сильними дощами на стику другої-третьої декад, в решту періоду періодично відмічались слабкі дощі в зоні атмосферних фронтів. Загальна сума опадів за жовтень склала  33-64 мм, що в межах 87-178% до норми.

Зима 2015 – 2016рр. характеризувалася нестабільним температурним режимом, меншою за кліматичну норму кількістю опадів, переривчастим снігонакопиченням, незначними висотою снігового покриву і запасів води в ньому, неглибоким промерзанням грунту та меншим за норму зволоженням.

Впродовж жовтня-листопада та перших двох декад грудня на річках області утримувались меженні рівні води з незначними коливаннями. Поява перших льодових явищ у вигляді заберегів, сніжури та сала відмічалась в третій декаді листопада. Льодовий покрив протягом зими 2014-2015рр. на річках і водосховищах був нестійкий. Товщина льоду на водосховищах в пунктах спостережень становила 7 – 15 см.

Вперше сніг на території області випав 20 листопада з середньою висотою   1 – 6 см та запасом вологи в ньому 8 мм. Сніговий покрив неодноразово утворювався, розтавав і знову утворювався. За даними снігомірної зйомки 20 лютого незначний сніговий покрив зберігався лише в басейні річок Тетерева з середньою висотою снігу 1 - 4 см. Станом на 25 лютого на всій території області сніговий покрив розтанув.

Починаючи з 19 лютого в басейнах річок відбулось активне потепління. З початку третьої декади лютого на річках області розпочались весняні процеси,  у строки дещо раніше норми: поступове послаблення і руйнування  льодового покриву, а також підвищення рівнів води переважно з помірною інтенсивністю.

 

Середньомісячна температура  повітря за 2015 рік

         Таблиця 1.1.1

 

   Місяці

Олевськ

Овруч

Коростень

Н.Волинський

Житомир

середня

т-ра

відхил

від норми

середня

т-ра

відхил

від норми

середня

т-ра

відхил

від норми

середня

т-ра

відхил

від норми

середня

т-ра

відхил

від норми

Січень

-0.2

5.6

-0.5

5.7

-0.4

5.6

-0.3

5.3

-0.3

5.7

Лютий

-0.4

4.0

-0.8

4.0

-0.7

3.9

-0.4

3.8

-0.6

4.0

Березень

4.6

4.4

4.6

4.7

4.7

4.7

4.9

4.6

4.9

5.0

Квітень

7.8

0.2

7.9

0.3

8.1

0.3

8.4

0.5

8.8

1.1

Травень

14.1

0.2

14.4

0.2

14.5

0.3

14.9

0.7

15.4

1.5

Червень

18.7

2.2

19.1

1.9

19.1

2.0

18.9

1.9

19.7

2.7

Липень

19.6

2.0

19.8

1.7

20.2

2.1

20.3

2.3

21.1

3.1

Серпень

20.4

3.7

20.9

3.6

21.4

4.0

21.3

4.0

21.5

4.1

Вересень

15.7

3.3

16.3

3.5

16.6

3.7

16.3

3.2

17.1

4.1

Жовтень

5.7

-1.5

6.0

-1.1

6.2

-1.1

6.5

-1.1

6.9

-0.5

Листопад

4.0

2.1

3.8

2.3

4.2

2.4

4.2

2.1

4.4

2.6

Грудень

1.9

4.5

1.6

4.5

1.9

4.6

2.0

4.4

2.1

4.8

Рік

9.3

2.5

9.4

2.6

9.7

2.8

9.8

2.7

10.1

3.2

 

Рівневий режим

    Таблиця 1.1.2

           

Річка-пост

Середній

рівень за 2015р.,

см

Середній рівень за багато-річчя, см

Макс. рівень

за рік, см

 

 

Дата

 

 

Мінім.

рівень

за рік,

см

Дата

р. Случ-с. Громада

37

83

126

07.01

-9

16.09

р. Случ - м.Н-Волинський

130

170

174

19, 20.05

108

12, 13.08

р.Тня- с.Броники

130

147

157

19.05

112

01 - 09.09

р.Смілка- с.Сусли

116

136

146

25.01, 17, 18.03

99

15.08

р.Уборть-с.Рудня Іванівська

104

146

148

25.01

78

11, 18, 19.10

р.Уборть- с.Перга

132

172

157

10.02

113

26 - 28.08,

23, 24.09

р.Уж-м.Коростень

129

149

155

07.03

113

04, 05.09

р.Норин-с.Славенщина

202

198

268

29 - 31.12

166

27, 28.07

р.Тетерів-с.Троща

15

34

40

23.01-03.02,

 16-25.03

0

20.09-20.10

р.Тетерів-м.Житомир

63

85

94

17, 18.03

36

04 - 07.11

р.Гнилоп’ять-с.Головенка

221

247

283

10.01

192

15.08, 22-27.09

р.Гуйва-с.Городківка

82

105

133

01.01

56

09, 10.08

р.Ірша- смтВ-Волинський

186

195

205

15-18.05

168

27, 28.07

 

Водність  річок  області у 2015 році розподілялась  нерівномірно по сезонах року, а саме: восени стік становив 10 - 12 % від річного, зимою - 39 %, весною - 30 % та літом 19 – 21 %. На всіх річках водність була нижче норми, модульні коефіцієнти становили: басейн  Случі  0.22 – 0.43, басейн  Уборті   0.12 – 0.19,  басейн Ужа  0.20 – 0.82 та  басейн  Тетерева   0.19 – 0.56.

Максимальні витрати води спостерігались з кінця січня по березень та в травні, а мінімальний стік - в літньо-осінній період з липня по вересень. На гідрологічному посту р.Случ – м. Новоград-Волинський в серпні відмічена  мінімальна витрата води за весь період спостережень.


1.2. Соціальний та економічний розвиток області

 

         Загальний індекс споживчих цін у грудні 2015 року до грудня 2014 року склав 143,7%, що на 0,4 в.п. більше, ніж у цілому по Україні (143,3%, місце області-12), в т.ч. по продуктах харчування – 137,4%, що на 2,7 в.п. менше від середнього по державі (140,1%).

 

         Протягом 2015 року продовжувалася робота щодо подальшого розвитку вже існуючих та налагодження нових міжрегіональних зв’язків регіону, а також просування вітчизняної продукції на ринки інших держав та нарощування обсягів зовнішньоторговельних операцій.

         14 липня 2015 року делегація Посольства Китайської Народної Республіки в Україні на чолі з Надзвичайним та Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні паном Чжан Сіюнем відвідала Житомирську область з метою ознайомлення з торгово-інвестиційним потенціалом Житомирщини. Під час візиту відбулась зустріч з керівництвом області, в ході якої китайську делегацію було ознайомлено з інвестиційним потенціалом Житомирщини та її окремими інвестиційними проектами.

14 вересня 2015 року було проведено зустріч керівництва області з делегацією Посольства Киргизької Республіки, яку очолив Надзвичайний і Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні – пан Улукбек Кожомжарович Чіналієв. У ході візиту сторони обговорили перспективні напрями співпраці між Житомирщиною та Киргизстаном.

         7 жовтня 2015 року відбувся візит делегації Посольства Королівства Швеція в Україні до Житомирської області у складі Надзвичайного і Повноважного Посла Швеції в Україні – Андреаса фон Бекерата та співробітника Посольства з економічних питань – Мошинця Олександра.

         В рамках візиту члени делегації провели робочу зустріч з керівництвом облдержадміністрації, у ході якої були обговорені питання розвитку сфери енергозбереження на Житомирщині та залучення інвестицій.

         10 листопада 2015 року відбулася зустріч голови обласної державної адміністрації з Почесним консулом Республіки Словенія в Україні – Мартиненко Майєю Миколаївною та директором представництва компанії «Ріко Д.О.О.» в Україні – Андрієм Подбевшеком (громадянин Словенії). Під час зустрічі було обговорено питання налагодження співпраці представництва компанії «Ріко Д.О.О.» в Україні з суб’єктами господарювання області у сферах енергозбереження та енергоефективності.

         9 грудня 2015 року відбувся візит до Житомирської області делегації Посольства Республіки Білорусь в Україні у складі: дипломата, радника торгово-економічної служби Посольства – Ковальової Ольги Іванівни та першого секретаря торгово-економічної служби Посольства – Панкратенка Олексія. Під час візиту відбулась зустріч членів делегації з директором  департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва облдержадміністрації, президентом Житомирської торгово-промислової палати та керівниками підприємств області, які співпрацюють з Білоруськими компаніями, у ході якої було обговорено перспективні напрями співпраці між Житомирщиною та Республікою Білорусь та проблемні питання двостороннього співробітництва.

         Обсяг експорту товарів за січень-листопад 2015 року становив 420,7 млн. дол. США, імпорту – 210,0 млн. дол. США. Порівняно з січнем-листопадом 2014 року обсяг експорту зменшився на 31,2%, імпорту – на 18,3%. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 210,7 млн. дол. США.

         Зовнішньоторговельні операції в області здійснювались з партнерами зі 104 країн світу.

         Експорт товарів до країн СНД порівняно з січнем-листопадом 2014 року зменшився на 53,8%, імпорт збільшився на 33,6%, експорт до країн Європи зменшився на 7,6%, імпорт – на 25,2%, експорт до інших країн світу зменшився на 30,9%, імпорт – на 31,1%. Частка експорту до країн Європи за даний період становила 52% у загальному обсязі експорту, до країн СНД – 28% та до інших країн – 20% (за січень-листопад 2014 року – 39% та 41% та 20% відповідно).


2.СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

 

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення потрібно відмітити зменшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря в 2015 році у порівнянні з попереднім (на 7,72 тис.т. або на 10% менше) і склало 69,70 тис.т.

Значно зменшилась щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території Житомирської області у 2015 році і склала 0,301 т/км2 проти 4,954 т/км2 в середньому по Україні (23 місце по Україні).

В розрахунку на душу населення щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення Житомирської області також зменшилась і склала 7,2 кг/чол. проти 66,7 кг/чол. в середньому по Україні (21 місце серед областей країни).

Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел області в 2015 році склав 60,72 тис.т., що на 8,68% (або на 5,77 тис.т) менше ніж в минулому році.

 До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, добувна та обробна галузь господарства, всі види транспорту.

Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших.

Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі, добування та переробки корисних копалин, виробництва мінеральної продукції, діяльності виробництва та оброблення деревини та інш.

Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед виконання природоохоронних заходів та впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів.

Зменшення шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення використання неетильованого бензину, посилення контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів, будівництва об'їзних автошляхів для транзитного транспорту.

 


2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин

стаціонарними та пересувними джерелами

Протягом 2015 року в атмосферу області надійшло 69,70 тис.т. забруднюючих речовин, що на 10 % (на 7,72 тис.т.) менше ніж у 2014 році.

На стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2015 році припало майже 12,89% сумарних обсягів забруднення повітря області, на пересувні (автомобільний, залізничний, авіаційний, водний транспорт та виробнича техніка) – 87,11 % (табл. 2.2.1.)

Спостерігається зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, який в 2015 році склав 8,98 тис.т., що на 17.4 % (або 1,95 тис.т. ) менше ніж у 2014 році (10,93 тис.т.).

В минулому році дещо зменшився обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел викидів. Так, в порівнянні з 2013 роком, обсяг викидів зменшився на 5,77тис.т. (на 8,68 %) і склав 60,72 тис.т. Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел наведена в табл. 2.1.1. та проілюстрована діаграмами 2.1.1 та 2.1.2.

 

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Табл.2.1.1.1.

Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис.т.

Щільність викидів у розрахунку

на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП (тис.т на млн.грн.).

Всього

у тому числі

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

2000

61,80

12,3

49,5

2072,1

43,45

0,0046

2010

87,49

18,38

69,11

2941,2

68,41

0,0039

2011

86,81

19,01

67,79

2913,1

68,19

-

2012

85,74

18,49

67,25

2882,3

67,34

0,0036

2013

88,44

17,21

71,23

2965,1

70,05

0,0035

2014

77,42

10,93

66,49

2597,9

61,64

-

2015

69,70

8,98

60,72

2336,8

55,7

-

 

Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну в цілому є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км2 території.

При аналізі кількості викидів від стаціонарних джерел, що приходяться на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в місті Коростень – 9,7 кг/чол., місті Малин – 9,7 кг/чол., Бердичівському – 41,6 кг/чол., Попільнянському – 28,5 кг/чол., Нов.-Волинському – 15,4 кг/чол., Житомирському – 9,6 кг/чол., Малинському – 12,2 кг/чол., Вол.-Волинському – 11,9 кг/чол. Коростенському-11,3 кг/чол районах області, при середньому по області 7,2 кг/чол.

При середніх показниках по області в 301,2 кг/км2 загальної площі, найбільше навантаження спостерігається в містах Житомирі (21000 кг/км2), Коростені (18480,3 кг/км2), Бердичеві (6669,7 кг/км2), Малині (14421,2 кг/км2) Нов.-Волинському (4615,9 кг/км2) та в Бердичівському (1378,7 кг/км2), Вол.-Волинському (484,5 кг/км2), Попільнянському  (883,4 кг/км2),  Житомирському (470,6кг/км2), районах області.

Діаграма 2.1.1.1.

 

Діаграма 2.1.1.2.

   2000р.     2010р.      2011р.     2012р.     2013р.      2014р.

 
 


2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області.

 

Обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в 2015 році склав 8,98 тис.т., що на 1,95 тис.т. менше порівняно із минулим.

Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в порівнянні з 2014 роком відбулося по основним забруднювачам атмосферного повітря області, якими є підприємства  Бердичівського (на 2,6 тис.т.), Овруцького (на 0,360 тис.т.),Коростенського (на 0,118 тис.т.) районів та міст Житомира (на 0,188 тис.т.) Бердичева (на 0,074 тис.т.), Коростень (на 0,095 тис.т.) (табл. 2.1.2.3.).

Одночасно спостерігалося незначне збільшення порівняно з минулим роком обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у 12 районах та містах області, але найсуттєвіше -  у Житомирському (на 0,157 тис.т.), Попільнянському (на 0,503 тис.т.),Ружинському (на 0,153 тис.т.), Новоград-Волинському (на 0,120 тис.т.) районах та м.Малин (на 0,146 тис.т.) (табл. 2.1.2.3.).

Оцінюючи стан забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами в містах та районах Житомирської області необхідно відмітити, що найбільший внесок у забруднення атмосфери області традиційно складають міста:  Житомир (1,281 тис.т.), Коростень (0,628 тис.т.) та Бердичівський (1,193 тис.т),Попільнянський (0,916 тис.т.), Володар-Волинський (0,422 тис.т.) райони. Це забруднення склало відповідно 14%, 7 %, 13%, 10%, 8%,  від загального по області (табл. 2.1.2.1.).

У 2015 р. від промислових підприємств надійшло забруднюючих речовин загальною кількістю – 8,98 тис. т, з яких зокрема, метан (1,709 тис.т.) та діоксид азоту (1,427 тис.т) належать до парникових газів. Крім цих речовин, в атмосферне повітря надійшло 591,34 тис.т вуглецю діоксиду.

Серед інших викидів значну частку склали речовини у вигляді твердих суспендованих частинок – 0,147 тис.т або 1,5 %, оксид азоту – 1,427 тис.т.   або 15,77 %, оксид вуглецю – 1,518 тис.т або 16,10 %, діоксид та інші сполуки сірки – 0,997 тис.т або 11,08 %, від загальної кількості викидів від стаціонарних джерел (табл. 2.1.2.2.).

Автотранспорт, як і раніше є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря Житомирської області. Слід зазначити, що в умовах переходу до ринкової економіки необхідність постійного збільшення автотранспортних перевезень обумовила зростання до 50–80 % внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря великих міст області, а відтак – і збільшення ризику для здоров’я населення.

У відпрацьованих газах автомобільних двигунів налічується біля 100 різних компонентів, більшість з яких токсичні. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом 73 % становлять оксиди вуглецю, 11 % - неметанові леткі органічні сполуки, 13 % - оксиди азоту, 1,6 % - сажа, 1,4 % - сірчистий ангідрид. Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед, збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією технічно–застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, аварійним станом доріг.

 

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т

Табл. 2.1.2.1.

Назва населених пунктів

2000р.

2010р.

2011р.

2012р.

2013 р.

2014 р.

2015 р.

Всього

12,3

18,38

19,01

18,488

17,212

10,925

8,985

Андрушівський

0,302

0,07

0,072

0,059

0,016

0,026

0,114

Баранівський

0,759

0,25

0,21

0,168

0,129

0,097

0,097

Бердичівський

0,062

0,06

0,044

0,055

0,073

3,795

1,193

Брусилівський

0,007

0,01

0,008

0,103

0,006

0,004

0,013

Вол.-Волинський

0,488

0,42

0,473

0,317

0,549

0,367

0,422

Ємільчинський

0,094

0,09

0,099

0,843

0,685

0,134

0,156

Житомирський

0,19

0,46

0,428

0,442

0,716

0,521

0,678

Коростенський

0,652

0,69

1,061

2,041

1,194

0,424

0,306

Коростишівський

0,233

0,09

0,065

0,046

0,051

0,035

0,122

Лугинський*

0,093

0,06

0,0056

0,468

0,412

0,014

0,012

Любарський

0,052

0,01

0,007

0,006

0,0067

0,005

0,011

Малинський

0,087

0,55

0,394

0,188

0,181

0,244

0,233

Народицький

0,003

0,001

0,001

0,001

0,0013

0,00003

0,019

Нов.-Волинський

0,224

0,42

0,431

1,554

1,326

0,591

0,711

Овруцький

0,879

0,98

0,95

1,975

1,665

0,675

0,315

Олевський

0,209

0,03

0,029

0,889

0,537

0,061

0,037

Попільнянський

0,228

0,31

0,154

0,273

0,158

0,413

0,916

Радомишльський

0,227

0,25

0,284

0,274

0,262

0,205

0,194

Романівський

0,254

0,04

0,057

0,119

0,596

0,35

0,364

Ружинський

0,052

0,23

0,2

0,198

0,153

0,141

0,294

Червоноармійський

0,215

0,03

0,036

0,016

0,026

0,0009

0,004

Черняхівський

0,141

0,03

0,038

0,035

0,016

0,023

0,100

Чуднівський

0,299

0,11

0,09

0,048

0,045

0,073

0,140

м. Житомир

2,147

0,908

1,3

1,384

1,42

1,449

1,281

м. Бердичів

1,458

5,622

5,698

5,681

5,36

0,314

0,240

м. Коростень

1,182

0,538

0,644

0,83

1,198

0,723

0,628

м. Малин

1,05

0,254

0,234

0,206

0,203

0,114

0,260

м. Нов.-Волинський

0,711

5,856

5,993

0,269

0,224

0,121

0,125

 


 

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах                (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

табл. 2.1.2.2.

Населені пункти

2011р.

2012р.

2013 р.

2014р

2015р.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

разом

в т.ч.

 

разом

в т.ч.

 

 

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

Андрушівський

0,052

0,0013

0,000004

0,019

0,032

0,049

0,004

0

0,016

0,029

0,0115

0,000509

0

0,0094

0,00156

0,02580

0,00040

0,00000

0,00010

0,00210

0,114

      0,013

0,014

0,018

0,040

Баранівський

0,187

0,065

0,03

0,04

0,052

0,153

0,051

0,025

0,036

0,041

0,378

0,033

0,28

0,035

0,03

0,09650

0,02630

0,01900

0,00000

0,01360

0,097

0,000

0,005

0,028

0,024

Бердичівський

0,012

0,0036

0,0018

0,000458

0,006

0,027

0,015

0,006

0,001

0,005

0,0308

0,016

0,003

0,006

0,0058

3,79560

0,01440

0,00220

0,00380

0,39740

1,193

0,007

0,007

0,190

0,168

Брусилівський

0,007

0,0019

0,004

0,00019

0,001

0,091

0,002

0,004

0,048

0,037

0,0044

0,0018

0,0013

0,000589

0,000712

0,00370

0,00070

0,00060

0,00000

0,00030

0,013

0,000

0,000

0,000

0,001

Вол.-Волинський

0,455

0,378

0,036

0,028

0,013

0,301

0,227

0,036

0,029

0,009

0,533

0,297

0,182

0,034

0,020

0,36730

0,20630

0,11230

0,00000

0,01300

0,422

0,038

0,130

0,026

0,015

Ємільчинський

0,091

0,022

0,028

0,002

0,039

0,091

0,022

0,028

0,002

0,039

0,2899

0,022

0,028

0,0024

0,0395

0,13360

0,02240

0,02780

0,00630

0,03960

0,156

0,015

0,029

0,010

0,068

Житомирський

0,27

0,105

0,012

0,016

0,02

0,273

0,13

0,084

0,026

0,033

0,1357

0,212

0,17

0,032

0,1357

0,52100

0,16490

0,11330

0,00310

0,10160

0,678

0,002

0,207

0,046

0,092

Коростенський

1,06

1,013

0,022

0,009

0,012

0,688

0,635

0,023

0,013

0,017

0,705

0,220

0,031

0,014

0,026

0,42390

0,28620

0,04530

0,00010

0,03440

0,306

0,003

0,044

0,015

0,019


 

Коростишівський

0,046

0,02

0,0019

0,007

0,017

0,037

0,019

0,002

0,007

0,009

0,2466

0,23

0,0019

0,0069

0,0078

0,03490

0,01630

0,00220

0,00170

0,00540

0,122

0,001

0,007

0,007

0,017

Лугинський

0,038

0,000225

0,000013

0,00047

0,037

0,002

0,0003

0,000013

0,001

0,001

0,622

0,00034

0,000013

0,000713

0,621

0,01370

0,00010

0,00000

0,00000

0,00020

0,012

0,000

0,000

0,002

0,002

Любарський

0,004

0,00005

-

0,000956

0,0034

0,003

0,00002

0,000002

0,001

0,002

0,0030

0,000034

0

0,0008

0,0022

0,00490

0,00000

0,00000

0,00030

0,00130

0,011

0,000

0,000

0,002

0,003

Малинський

0,385

0,362

0,009

0,004

0,01

0,179

0,167

0,004

0,002

0,006

0,173

0,168

0,000381

0,0001

0,00477

0,24400

0,17820

0,00070

0,00300

0,05530

0,233

0,002

0,004

0,001

0,055

Народицький

0,0024

0,00021

-

0,0003

0,0019

0,001

0,0002

0

0,0003

0,00002

0,000772

0,00026

0

0,000324

0,000188

0,00030

0,00000

0,00000

0,00000

0,00000

0,019

0,006

0,006

0,000

0,005