Мале та середнє підприємництво в Україні

та реалізація стратегії розвитку

 

      Мета екологічної політики полягає в узгодженості екологічних, економічних і соціальних цілей суспільства, у раціональному використанні природних ресурсів, виходячи із загальних завдань розвитку життя. Такою метою повинно бути покращання життя.

     Проведення екологічної, як і будь-якої іншої, політики неможливе без підкорення волі окремих осіб спільним інтересам, тому основним суб’єктом екологічної політики має бути держава. Екологічна політика – окремий напрям діяльності держави та державного управління. Це зумовлено актуальністю екологічної проблеми, глобальністю, масштабністю та значними фінансовими витратами. Реалізація екологічної політики має забезпечуватись ефективними економічними механізмами. Їх впровадження в Україні здійснюється не досить повно та раціонально, тому доцільним є використання світового досвіду вирішення економіко-екологічних проблем. Перспективи досліджень. Розробка дієвих механізмів регулювання соціально-економічного розвитку – процес, що потребує постійного вдосконалення. Проте, такі напрацювання можуть бути використані інститутами державної влади при вдосконаленні організаційної структури управління у сфері реалізації екологічної політики, розробці та вдосконаленні нормативно-правової бази переходу до нової моделі сталого екологічного й економічного розвитку.

      Результати досліджень проблематики управління реалізацією екологічної політики мають впроваджуватись для обґрунтування природоохоронних програм і проектів, оцінювання впливу господарської діяльності на довкілля на перед- і післяпроектних етапах.

Компанії України мають велику міру гнучкості й пристосування. Це ті необхідні властивості, які допомагали і допомагають їм вижити і розвиватися в умовах трансформації економіки.

     Незважаючи на багато труднощів, українські підприємці вже встигли домогтися багато чого, наприклад, зайняти 1-е місце в світі з виробництва і експорту соняшникової олії, 3-є місце в світі і 1-е місце в Європі з виробництва меду, 3-є місце в світі з експорту волоського горіха, 6-е місце в світі з експорту пшениці, 6-е місце з літакобудування повного циклу.

     Для того щоб домогтися успіху, бізнесмени повинні концентруватися на головному: на реалізації своєї підприємницької діяльності, виконанні вимог клієнтів. І все, що їх відволікає від головного – знищує їх конкурентоспроможність.

     Контроль державних органів обов'язково потрібен, але він повинен концентруватися на сферах, які можуть мати вплив на здоров'я людей, безпеку життя та екологію. Знайдуться і недобросовісні підприємці, тому Автоматизована система контролю повинна бути здатна їх виявити. Продовжуючи процес вдосконалення бізнес-середовища, чесних підприємців повинно ставати більше і більше.

     Успішна держава робить крок назустріч бізнесу, особливо малому та середньому, знаючи що бізнес обов'язково відгукнеться. Важливо перетворити органи контролю на органи, що підтримують і консультують, переслідуючи дві мети: не заважати підприємцям працювати, активізуючи економічне зростання, і скорочувати армію інспекторів (як непродуктивну силу) і, таким чином, економити чималі кошти державного та комунальних бюджетів.

Що вже було зроблено

     Уряд України розпочав реальну реформу державного контролю та нагляду в 2014, коли скоротив ліквідацією або злиттям 12 органів контролю. З 2014 року неможливо зупинити виробництво, надання послуг або виконання робіт без рішення суду. Запроваджено адміністративну відповідальність інспекторів при порушенні порядку здійснення контролю.

     Прийняття законопроектів №2418a і 2531а в кінці 2016 року принесло лібералізацію системи державного нагляду і контролю: знижена періодичність і термін проведення перевірок, підприємці та державний регулятор отримали нові права стосовно інспекторів, впроваджені принципи утворення та функціонування інтегрованої автоматизованої системи, впроваджена відповідальність інспекторів при проведенні комплексних перевірок.

     В травні 2017 року прийняті нові версії методологій за критеріями оцінки ступеня ризиків і уніфікованими формами актів. 18 грудня 2017 Кабінет міністрів прийняв Стратегію реформування державного нагляду і контролю.

     У жовтні 2017 року був запущений під керівництвом Державної регуляторної служби пілотний модуль інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), де у відкритому доступі накопичується інформація за підприємствами і контролерами, включно з планами перевірок, вимогами до бізнесу, результатами перевірок та їх оскарження. Це дуже важливий інструмент з антикорупційним ефектом для виявлення ефективності роботи контролерів.

     Зараз підприємці можуть відмовити інспекторам у проведенні перевірки, якщо:

       не отримали повідомлення про проведення планової перевірки;не отримали копію погодження регулятора на проведення позапланової перевірки;

     Підприємець зараз може фіксувати проведення перевірки за допомогою аудіо- та відеофіксації, запрошувати представників громадських об'єднань або третіх осіб для захисту своїх прав під час проведення перевірки. Уніфіковані форми актів за результатами перевірки вміщають перелік питань про дії або бездіяльності інспекторів. Державний регулятор може перевіряти органи контролю.

    Добре, якщо підприємці самі покажуть, що готові законослухняно вести бізнес і таким чином за стратегією "від низу до верху" вказати на непотрібність великої кількості контролерів. І в цьому плані вже йде робота.

      В травні 2017 року виникла Всеукраїнська мережа чесноти і комплаєнсу за підтримки Ради бізнес-омбудсмена, ЄБРР, ОЕСР, до якої увійшли вже 43 компанії, що зобов'язалися тримати рівень доброчесності свого бізнесу відповідно до європейських стандартів.

Куди і як рухатися далі

     Відповідно до постанови  прийнятої Стратегії потрібно реально переходити від наміру застосування санкцій до наміру запобігання порушенням законодавства. Тут має бути, з одного боку, продовження процесу дерегуляції в сферах, де зайва регуляція дійсно заважає розвитку бізнесу і не несе ризиків для здоров'я, безпеки життя та екології. І, з іншого боку, доцільно відходити від застосування санкцій за формальні порушення.                                                                                                  

     Якщо підприємець виконає всі вказівки щодо усунення порушень законодавства, виявлених перевіркою, в повному обсязі і терміні, він не повинен платити штраф. Це особливо стосується підприємців-початківців малого і середнього бізнесу, які не в змозі стежити за величезною кількістю законодавчих актів і всіма їх змінами.

     Є простір для подальшої отпимізації органів контролю з метою усунення дублювання їх діяльності. А також впровадження й усунення можливих конфліктів інтересів при одночасному розпорядженні об'єктом контролю і його контролюванні тим самим органом.

     Стратегія передбачає подальше скорочення кількості органів контролю (злиття 7 органів контролю з охорони довкілля в єдиний орган).

     Важливе впровадження ризик-орієнтованого підходу в роботу всіх контролерів. З 2018 року має запрацювати основна частина інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю). У деяких сферах критерії оцінки ризику проведення господарської діяльності та уніфіковані форми актів не прийняті в цілому або не відповідають законодавству. Уряд доручив прискорити впровадження ризик-орієнтованого підходу проведення державного нагляду і контролю відповідно до законодавства.

     Аспекти охорони здоров'я людини, безпеки життя, охорони довкілля, якості харчових продуктів при проведенні господарської діяльності підприємств повинні стати пріоритетними. І тут є що вдосконалювати за підтримки досвіду і законодавства ЄС. Ні підприємцям, ні державі не потрібні спалахи різних інфекційних захворювань, неякісні або навіть шкідливі харчові продукти, забруднення землі, річок та повітря, вирубані ліси або повернення із-за кордону неякісної експортної партії товарів. Заходи контролю в цих сферах повинні стати результативними.

Мораторій було продовжено

     Мораторій на планові перевірки підприємців був впроваджений для малих і середніх підприємств з 2014 року і діє в якійсь формі і до сьогодні. З 2017 року мораторій став більш формальним, оскільки він не поширюється на 14 органів контролю. Незважаючи на часткову лібералізацію мораторію, кількість перевірок бізнесу за останні роки все-таки істотно знизилася. Якщо порівняти кількість планових і позапланових перевірок у 2016 з даними 2013 року, то їх кількість зменшилася наполовину.

     Верховна Рада 7 грудня 2017 року продовжила мораторій на перевірки до 2019 і зобов'язала впровадити систему ризик-орієнтованого підходу в першій половині 2018 року. Мораторій дає ще додатковий час на реформування системи контролю, але сподіваємося, він буде вже остаточним етапом на шляху до утворення ефективної та професійної системи контролю, з особливою увагою на управління ризиками і запобігання порушенням законодавства.

 

Мета і строки реалізації Стратегії

     Метою Стратегії є сприяння розвитку підприємництва в Україні, створення сприятливих умов для відкриття, ведення і зростання малого і середнього підприємництва шляхом консолідації зусиль усіх заінтересованих сторін, що забезпечить соціально-економічний розвиток країни та підвищить рівень життя населення.

     Стратегію передбачається реалізувати до 2020 року.

 

Інформація:

ТВ Бізнес

Джерела та література:

Лазор О.Я. Державне управління у сфері реалізації екологічної політики: організаційно-правові засади: Монографія. – Л.: Ліга-Прес, 2003. – 542 с. 2. Загвойська Л.Д. Еколого-економічні підходи до реалізації екологічної політики // Економіка України. – 2002. – № 12. – С. 76-79 3