Управління екології та природних ресурсів

 Житомирської ОДА

Похожее изображение

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІІ  квартал 2017 року

 

Стан атмосферного повітря

(червень 2017 р.)

Моніторинг забруднення атмосферного повітря  в місті  Житомирі у червні здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Специфічні домішки* – вісім важких металів визначались на ПСЗ № 1 (вул. Вітрука)

У червні Житомирським ЦГМ відібрано 576 проб атмосферного повітря,  які були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії.

За даними спостережень перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДКс.д.**) відмічалось з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила 2,2 ГДКс.д. (табл.).

Середньомісячні концентрації інших домішок, що визначались, були нижче відповідних гранично допустимих концентрацій і складали: з завислих речовин та діоксиду сірки – 0,6 ГДКс.д., з оксиду вуглецю – менше 0,1 ГДКс.д.

Максимальні концентрації становили: з діоксиду азоту – 1,0 ГДКм.р., з завислих речовин і оксиду вуглецю – 0,4 ГДКм.р., з діоксиду  сірки – 0,1 ГДКм.р.

 

 

Таблиця. Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері Житомира (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК) за червень 2017 р. і в порівнянні з червнем 2016 р.

 

 

Середньомісячні концентрації

Максимальні концентрації

Домішки

Номери постів (ПСЗ)

По місту

Номери постів (ПСЗ)

По місту

 

№ 1

№ 2

2017

2016

№ 1

№ 2

2017

2016

Завислі речовини

0,6

0,6

0,6

0,9

0,4

0,4

0,4

0,4

Діоксид сірки

0,6

0,6

0,6

0,6

0,1

0,1

0,1

0,1

Оксид вуглецю

0,0

0,1

0,0

-

0,0

0,4

0,4

-

Діоксид азоту

2,1

2,3

2,2

2,1

1,0

0,8

1,0

1,0

 

Забрудненість атмосферного повітря завислими речовинами та діоксидом сірки була однаковою на обох постах спостережень, оксидом вуглецю і діоксидом азоту – дещо вищою на ПСЗ № 2 (вул. М. Грушевського). У порівнянні з попереднім місяцем спостерігалось деяке зниження вмісту оксиду вуглецю, підвищення – діоксиду азоту.

Порівняно з червнем 2016 р. рівень забруднення діоксидом азоту дещо підвищився, завислими речовинами - знизився, діоксидом сірки – не змінився. Вміст оксиду вуглецю у минулому році не вимірювався.

Динаміка вмісту середньомісячних концентрацій ЗР в атмосферному повітрі м. Житомира (у кратностях ГДК) наведена на мал. 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Мал.1

 

 

 

Стан забруднення поверхневих вод

(ІІ квартал 2017р.)

Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у ІІ кварталі надали Житомирське обласне управління водних ресурсів, КП «Житомирводоканал», Новоград-Волинське ВУВКГ, Центральна геофізична обсерваторія.

За результатами проведених досліджень відмічається наступна тенденція щодо зміни якісного стану води питних водосховищ у порівняльних значеннях:

- з відповідними періодами 2012-2016 років – підвищення вмісту сполук марганцю;

- з відповідним місяцем 2016 року – підвищення в річках Ірша, Возня і Случ органічного забруднення та в р.Тетерів, Возня і Случ – вмісту марганцю.

Основні фактори, які впливають на якісний стан води питних водозаборів це відсутність значних весняних паводків та зниження водності річок. Червень місяць цього року характеризується високими температурами повітря з незначними опадами, що завдали інтенсивності процесам, які впливають на якість води.

Характеристика стану якості води у розрізі питних водосховищ Житомирської області порівняно з травнем 2017 року:

1.           Водосховище «Відсічне» на р.Тетерів, питний водозабір м.Житомира.

Вміст розчиненого у воді кисню знизився з 10,24 до 9,52 мгО2/дм3. Гідрохімічний стан р.Тетерів майже не змінився, відмічається незначне підвищення вмісту заліза з 0,308 до 0,371 мг/дм³.

Середні концентрації поширених забруднюючих речовин по водозабору Відсічне р.Тетерів м.Житомира наведені на мал. 2:

 

Мал.2

2. Малинське водосховище на р.Ірша, питний водозабір м.Малина.

Вміст розчиненого кисню змінився з 11,04 до 10,32 мгО2/дм3. Фіксується зростання органічного забруднення води ХСК з 28,29 до 34,82 мгО2/дм3, вмісту марганцю з 0,384 до 1,024 мг/дм3 і заліза з 0,33 до 0,479 мг/дм3.

3. Вознянське водосховище на р.Возня, питний водозабір м.Малина.

Вміст розчиненого кисню знизився з 10,32 до 9,28 мгО2/дм3. Відмічається зростання органічного забруднення води ХСК з 32,64 до 36,99 мгО2/дм3, вмісту заліза з 0,352 до 0,912 мг/дм3 та марганцю з 0,104 до 0,236 мг/дм3.

Середні концентрації поширених забруднюючих речовин у створі водозабору м. Малин та смт Іршанськ (Іршанське водосховище - р. Ірша та Вознянське водосховище - р. Возня) наведені на мал. 3:

 

Мал.3

4. Іршанське водосховище на р.Ірша, питний водозабір смт.Нова Борова. Вміст розчиненого кисню зріс з 9,84 до 10,80 мгО2/дм3. Гідрохімічний стан Іранського водосховища майже не змінився. Фіксується незначне зростання вмісту заліза з 0,28 до 0,334 мг/дм3 та марганцю з 0,048 до 0,084 мг/дм3.

5. Новоград-Волинське водосховище на р.Случ, питний водозабір м.Новоград-Волинський. Вміст розчиненого кисню знизився з 12,8 до 9,92 мгО2/дм3. відмічається зростання органічного забруднення води ХСК з 27,66 до 31,47 мгО2/дм3, вмісту заліза з 0,396 до 0,42 мг/дм3 та зниження вмісту марганцю з 0,224 до 0,099 мг/дм3.

У створі водозабору м. Новоград-Волинського (р.Случ) вода відповідає нормам господарсько-питного водокористування. Середні концентрації поширених забруднюючих речовин наведені на мал. 4:

 

Мал. 4

 

Оцінка забрудненості поверхневих вод

Результати хімічних аналізів води за березень свідчать про наступне.

Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні 9,28 - 10,80 мг/дм³.

За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” в ІІ кварталі 2017 р. забруднення р. Тетерів та р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

В пробах води р. Тетерів 500 м вище скиду № 2 та 500 м нижче скиду № 2 вміст розчинного кисню 10,5-10,04 мгО2/дм3. По ХСК в 1,4 р., БСК5 в 1,42 р., поверхнева вода не відповідає нормативам СанПин №4630-88.

         За даними гідрохімічних спостережень р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скидів № 5, 7 вміст розчинного кисню 10,35-10,1 мгО2/дм3. Перевищення нормативів (СанПин) по ХСК (в 1,43 р.), БСК5 (в 1,46 р.), залізу (в 1,03 р.).

         По створах р. Кам'янка (річка 500 м вище скиду № 6 та 500 м нижче скиду № 6) по показниках (ХСК – 1,39 р, БСК5 – 1,4 р, азоту ам. – 2,5 р., фосфатах –    6,2 р, залізу – 3,63 р.), нітритах – 1,1 р. (р. 500 м нижче скиду № 6) вода не відповідає рибогосподарському нормативу (ОБУВ). Вміст розчинного кисню 10,27-9,9 мгО2/дм3.

 

Радіаційний стан

(червень 2017р.)

За даними обласного центру з гідрометеорології та обласної санітарно-епідеміологічної станції середньомісячний рівень гамма-фону по області в червні становив – 14 мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі – 19 мкР/год; найменший – 12 мкР/год у Новоград-Волинському районі. 

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Житомирсьої області:

 

Мал.5



* -  Інформація про вміст специфічних домішок у повітрі надається у довідці раз у квартал.

 

** - згідно РД 52.04-186-89 середньодобові ГДК стосуються тривалої дії забруднювальних домiшок і з цими ГДК порівнюються середньомісячні концентрації; максимально разовi ГДК відносяться до випадків відбору проб протягом 20 хвилин і з цими ГДК порівнюються разові концентрації домішок.