Житомирська обласна державна адміністрація

Управління екології та природних ресурсів

 

Весна, весняні пейзажі картинки (57 фото) відео

 

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

 

 

Березень 2019 року

Стан атмосферного повітря

(березень 2019р.)

     Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м.Житомир у березні 2019 року здійснювався на двох стаціонарних постах спостережень: ПВЗ №1 – вул.Вітрука, 31; ПВЗ №2 – вул.Михайла Грушевського, 14/20 за вмістом чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Специфічні домішки - вісім важких металів визначались на одному посту - ПЗС №1 (вул.Вітрука, 31).

      Інформація по стану забруднення атмосферного повітря не надходила.

 

Стан забруднення поверхневих вод

(березень 2019р.)

     Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу       інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

     Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у березні надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП  Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкнотно-монетний двір Національного банку України.

     Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять інформує, що протягом березня 2019 року БУВР Прип’яті проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень.

     За результатами проведених досліджень гідрохімічний стан води у питних водосховищах став поступово змінюватись, визначалось зростання заліза загального в річках Случ, Ірша та Гнилоп’ять, азоту амонійного в питних водосховищах суббасейну середнього Дніпра та дещо підвищилась кольоровість води, що є характерним для початку весняного періоду та проходження водопілля, коли на стан та інтенсивність гідрохімічних процесів впливає потрапляння до водотоків талих вод з прибережних територій, змиви з заболочених територій, тощо.

     Порівняно з відповідним місяцем 2018 року, якісний стан питних водосховищ не погіршився. Вміст розчиненого у воді кисню знаходився у межах значень характерних для весняного періоду:

 -  суббасейн річки Прип’ять - 12,24-12,32  мгО2/дм3 ;

 - суббасейн середнього Дніпра – 11,12-12,96 мгО2/дм3.

     Характеристика якісного стану водних об'єктів у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з попереднім періодом спостережень:

     1. Новоград-Волинське водосховище на р.Случ, питний водозабір м.Новоград-Волинський.

     Якість води не погіршилась, показники які характеризують органічне забруднення знаходяться на рівні попередніх значень ХСК-30,00 мгО2/дм3 та БСК5-2,98 мгО2/дм3, фіксується незначне зниження вмісту марганцю з 0,14 до 0,11 мг/дм3 та  ріст заліза загального з  0,374 до 0,394 мг/дм3.

     2. р.Уж, питний водозабір м.Коростень,

Якість води питного водозабору не погіршилась, визначалось зниження ХСК з 28,29 до 27,35 мгО2/дм3, БСК5 з 2,72 до 2,64 мгО2/дм3, заліза загального з 1,18 до 0,761 мг/дм3 та ріст азоту амонійного з 0,18 до 0,72  мг/дм3.

 

    

      Характеристика якісного стану водних об’єктів у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з лютим 2019 року:

     1.Водосховище «Відсічне» на р.Тетерів, питний водозабір м.Житомир.     Якість води покращилась, відмічається зниження органічного забруднення води ХСК з 33,59 до 26,21 мгО2/дм3,  БСК5 з 3,12 до 2,72 мг/дм3 та заліза загального з 0,488 до 0,248 мг/дм3.

 

     2. Іршанське водосховище на р.Ірша, питний водозабір смт.Нова Борова.   Якість води питного водозабору дещо погіршилась, фіксувався ріст забруднення поверхневих вод органічними речовинами ХСК з 23,94 до 25,25 мгО2/дм3, БСК5 з 0,248 до 2,62 мгО2/дм3, заліза загального з 0,242 до 0,286 мг/дм3 та азоту амонійного  з 0,08 до 0,21 мг/дм3. Кольоровість води підвищилась з 30 до 35 градусів.

 

 

     3. Малинське водосховище на р.Ірша, питний водозабір м.Малин.

 Якість води суттєвих змін не зазнає, відмічається підвищення  органічного забруднення ХСК з 26,11 до 27,35 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,13 до 0,23 мг/дм3 та заліза загального з 0,288 до 0,348 мг/дм3, решта показників без змін.    

     4. Вознянське водосховище на р.Возня. питний водозабір м.Малин. Якість води питного водозабору дещо погіршилась, фіксується ріст ХСК з  26,11 до 31,56 мгО2/дм3,  азоту амонійного з 0,17 до 0,25 мг/дм3 та марганцю з 0,10 до 0,14 мг/дм3. Відмічається зниження заліза загального з 0,518 до 0,480 мг/дм3. Показник кольоровості води змінився з 30 до 35 градусів.

 

     5. Бердичівське водосховище на р.Гнилоп’ять, питний водозабір м.Бердичів.

     Якісний стан водосховища покращився, фіксується зниження органічного забруднення ХСК з 37,54 до 30,46 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,64 до 0,28 мг/дм3, марганцю з 0,14 до 0,052 мг/дм3  та незначний ріст заліза загального з 0,241 до 0,276 мг/дм3.

 

 

     Відбір проб води на р. Уж - м. Коростень, р. Гнилоп’ять у м. Бердичів, р. Тетерів в районі міст Житомир, Радомишль і аналіз першого дня (за визначенням вмісту розчиненого кисню, БСК5, діоксиду вуглецю, рН, температури води та гідрологічних характеристик) проводились Житомирським ЦГМ 12-14 березня. Аналіз води за іншими гідрохімічними показниками проводився в лабораторії спостережень за забрудненням поверхневих вод ЦГО ім. Бориса Срезневського після отримання проби води 14 березня.

Річка Уж – м. Коростень.

Спостереження за станом забруднення р. Уж в районі Коростеня проводились  12 березня  у 2-х створах: 

     а) 1 км вище міста;

     б) 1,5 км нижче міста.

Вміст розчиненого у воді кисню за даними спостережень був задовільним, на рівні 10,9-11,5 мгО2/дм3.

У березні в обох створах пункту контролю відмічено перевищення  гранично допустимих концентрацій (ГДК) за сполуками азоту амонійного та фенолів у 1,0 -2,0 рази. На рівні високого забруднення зафіксовано вміст сполук хрому шестивалентного, який в обох створах спостережень досягав  10 ГДК.

Концентрації решти забруднювальних речовин не перевищували нормативи рибогосподарського призначення.

Порівняно з березнем 2018 р. у воді р. Уж в обох створах  пункту спостережень в районі Коростеня дещо зменшився   вміст сполук хрому шестивалентного, у верхньому створі  сполук азоту амонійного.

Річка Гнилоп’ять – м. Бердичів

Спостереження за станом забруднення р. Гнилоп’ять в районі Бердичева проводились  13 березня у 2-х створах:

    а) 1 км вище міста;

    б) 3 км нижче міста. 

За даними спостережень вміст розчиненого у воді кисню був у межах норми: 10,9-11,2 мгО2/дм3.

У березні в обох створах спостережень концентрації сполук азоту амонійного були в діапазоні від  1,7 до  1,9 ГДК, сполук міді - від 2 до 3,0 ГДК, мангану - від  1,6 до 2,7 ГДК,  цинку - від 1,5 - 3,9 ГДК.  На рівні  ГДК був вміст фенолів.

Зафіксовані концентрації на рівні високого забруднення за сполуками хрому шестивалентного, які  досягали  у верхньому створі 12 ГДК, у нижньому створі міста - 13 ГДК.

Решта забруднювальних речовин, що визначалась, не перевищувала відповідних  санітарно-гігієнічних нормативів.

Порівняно з аналогічним періодом 2018 р. у воді р.Гнилоп’ять в  обох  створах  пункту  спостережень  відбулось збільшення вмісту сполук міді та хрому шестивалентного, у верхньому створі азоту амонійного та сполук цинку.  Покращилась  якість води  через зменшення концентрацій сполук мангану, фенолів  в обох  створах м.Бердичів.

Річка Тетерів – м.Житомир

Спостереження за станом забруднення р.Тетерів в районі Житомира проводились 12 березня  у 2-х створах:

 а) 4,5 км вище міста;

 б) 2,5 км нижче міста.

У березні  вміст розчиненого у воді кисню був в межах норми: 11,5- 12,8 мгО2/дм3.

Зафіксований в обох створах  спостережень вміст сполук цинку становив 1,4 - 4,0 ГДК, мангану  2,5-3,4 ГДК,  фенолів 3 ГДК, сполук хрому шестивалентного   10 ГДК. 

У нижньому створі пункту контролю концентрації  сполук азоту перевищували  відповідні  ГДК:  азоту нітритного  у 6 разів; азоту амонійного  у 1,6 раза.

Вміст сполук міді у створі 4,5 км вище міста був на рівні ГДК, заліза загального  2,1 ГДК.

Решта забруднювальних речовин, що визначалась, не перевищувала рівень відповідних нормативів.

 

Порівняно з березнем 2018 р. у воді р.Тетерів в обох створах пункту м. Житомир зафіксовано покращення якості води через зменшення концентрацій сполук азоту амонійного та мангану, у верхньому створі пункту спостережень  азоту нітритного та сполук хрому  шестивалентного,  у створі  2,5 км нижче міста сполук заліза загального та  міді. Поряд з цим збільшився  вмісту фенолів в обох створах пункту контролю, сполук азоту нітритного – у нижньому створі, цинку - у верхньому створі міста.

Річка Тетерів - м. Радомишль.

Спостереження за станом забруднення проводились  14 березня у 2-х створах:  а) 1 км вище міста;

     б) 1 км нижче міста.

За даними спостережень вміст розчиненого у воді кисню складав 13,1-14,1  мгО2/дм3.

У березні в обох створах спостережень концентрації сполук азоту амонійного  перевищували відповідні санітарно-гігієнічні нормативи у 2,0-2,2 раза, азоту нітритного  у 2,2-2,7 раза, фенолів  у 2 рази, сполук хрому шестивалентного  у 11 -12 разів.  Зафіксована концентрація  нафтопродуктів у  верхньому створі міста на рівні  0,05 мг/дм3 (1 ГДК).

 

 

Решта забруднювальних речовин була у межах відповідних ГДК.

Порівняно з березнем 2018 р. у воді р. Тетерів в обох створах пункту контролю м.Радомишль збільшились концентрації сполук азоту амонійного та фенолів, у верхньому створі міста - нафтопродуктів.

      У березні 2019 року, в стічних водах очисних споруд Фабрики банкнотного паперу Банкнотно-монетного двору Національного банку України, що скидаються в р.Ірша перевищень допустимих норм ГДС не виявлено.

 

 

Радіаційний стан

(березень 2019р.)

За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у березні становив  14мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у     Коростенському районі - 18мкР/год; у Новоград-Волинському, Олевському -12мкР/год, Овруцькому районі та м.Житомир - 13мкР/год.

 

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Житомирської області: