Житомирська обласна державна адміністрація

Управління екології та природних ресурсів

image002.jpg

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Вересень 2018 року

 

Стан атмосферного повітря

(вересень 2018р.)

Моніторинг забруднення атмосферного повітря  в місті  Житомирі у вересні здійснювався на двох стаціонарних постах спостережень: ПЗС № 1 – вул.Вітрука, 31; ПЗС № 2 – вул. Михайла Грушевського, 14/20.

Визначався вміст чотирьох основних домішок: завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Специфічні домішки – вісім важких металів, визначались тільки на ПЗС № 1 (вул.Вітрука).

У вересні Житомирським ЦГМ відібрано 600 проб атмосферного повітря. Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту та важких металів були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії  імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Житомирського ЦГМ на місці.

За даними спостережень перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила 1,8 ГДКс.д. (табл..).

Середньомісячні концентрації інших визначаємих домішок складали: з діоксиду сірки – 0,6 ГДКс.д., з завислих речовин – 0,5 ГДКс.д., з оксиду вуглецю – 0,4 ГДКс.д.

Максимальний вміст становив 1,1 ГДКм.р. Два випадки перевищення ГДКм.р. зафіксовано на ПЗС № 2 ( на розі вулиць Грушевського та Покровської ).

Максимальні концентрації становили: з діоксиду азоту 0,9 ГДКм.р., з  оксиду вуглецю – 0,6 ГДКм.р., з діоксиду сірки – 0,1 ГДКм.р., з завислих речовин – 0,4 ГДКм.р.

Рівень забруднення повітря на обох постах спостережень суттєво не відрізнявся.       

Таблиця. Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері Житомира (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК) за  вересень  2018 р. і в порівнянні з вереснем  2017р.

 

 

Середньомісячні концентрації

Максимальні концентрації

Домішки

Номери постів (ПСЗ)

По місту

Номери постів (ПСЗ)

По місту

 

№ 1

№ 2

2018

2017

№ 1

№ 2

2018

2017

Завислі речовини

0,5

0,6

0,5

1,0

0,4

0,4

0,4

0,4

Діоксид сірки

0,5

0,6

0,6

0,5

0,1

    0,1

0,1

0,1

Оксид вуглецю

0,4

0,4

0,4

-

0,6

0,4

0,6

-

Діоксид азоту

1,8

1,8

1,8

1,8

0,9

0,9

0,9

1,0

 

       

  У порівнянні з попереднім місяцем рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту знизився, іншими домішками – майже не змінився.

Порівняно з вереснем минулого року вміст  завислих речовин  знизився, діоксиду сірки та діоксиду азоту – залишився на тому ж рівні.

 

 

Динаміка вмісту середньомісячних концентрацій ЗР в атмосферному повітрі м.Житомира (у кратності ГДК) наведена на мал.1.

                   

                                                            мал.1

 

 

 

Стан забруднення поверхневих вод

(вересень 2018р.)

Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у вересні надали Державне агентство водних ресурсів України «Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять», КП «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, банкнотно-монетний двір Національного банку України, КП «Бердичівводоканал».

За результатами проведених досліджень поверхневої води  гідрохімічний стан питних водосховищ у вересні знаходився на задовільному рівні з негативними змінами якісних показників.

 

Основні фактори, які впливали на якісний стан поверхневих питних водозаборів це відсутність опадів, зниження водності річок та продовження процесів «цвітіння» води у річках Ірша та Возня. Разом з тим, у зв’язку із зниженням температури води в річках Тетерів та Случ ці процеси почали затухати.

Вміст розчиненого у воді кисню у питних водосховищах став поступово підвищуватись і становив 8,6-11,0 мгО2/дм3 при нормі не нижче 4,0 мгО2/дм3.

За результатами досліджень відмічається наступна тенденція щодо зміни якісного стану поверхневих вод у порівняльних значеннях:

- з відповідним місяцем 2017 року – у всіх контрольованих створах фіксується ріст вмісту марганцю та заліза, а в річках Ірша та Возня ріст органічного забруднення.

- з відповідними періодами 2013-2017 років – в річках Тетерів, Случ та Ірша погіршений стан за вмістом марганцю та заліза загального.

Характеристика стану якості води у розрізі питних водосховищ Житомирської області порівняно з серпнем 2018 року:

1.Новоград-Волинське водосховище на р.Случ, питний водозабір м.Новоград-Волинський. Якісний стан водосховища не погіршився, гідрохімічні показники знаходяться на рівні серпневих значень, визначається лише ріст заліза загального з 0,299 до 0,345 мг/дм3.

2.Водосховище «Відсічне» на р.Тетерів, питний водозабір м.Житомира. Якість води суттєво не змінилась, фіксується зниження ХСК з 33,05 до 29,12 мгО2/дм3 та ріст заліза загального з 0,253 до 0,368 мг/дм3, решта показників без змін.

3.Іршанське водосховище на р.Ірша, питний водозабір смт.Нова Борова. Якість води  погіршилась, визначається ріст органічного забруднення за показниками ХСК з 34,99 до 65,28 мгО2/дм3, заліза з 0,253 до 0,299 мг/дм3  та марганцю з 0,06 до 0,08 мг/дм3.

4.Малинське водосховище на р.Ірша, питний водозабір м.Малина. Якісний стан водосховища погіршився, визначається ріст органічного забруднення ХСК з 24,00 до 43,52 мгО2/дм3, заліза загального  з 0,23 до 0,368 мг/дм3 та марганцю з 0,105 до 0,32 мг/дм3.        

5. Вознянське водосховище на р.Возня, питний водозабір м.Малина. Якість води покращилась за вмістом органічного забруднення  ХСК з 26,00 до 47,87 мгО2/дм3. Вміст заліза загального знизився з   0,575 до 0,46 мг/дм3 та марганцю з 0,172 до 0,09 мг/дм3.

 

 

З метою подальшого контролю за якістю води річок Случ і Хомора 18.09.2018 року додатково відібрано та досліджено 5 проб води та виконано 115 вимірювань складу та властивостей води за гідрохімічними показниками  від кордону Хмельницької та Житомирської областей  до м.Новоград-Волинський.

За результатами проведених аналізів (18.09.2018) на кордоні Хмельницької та Житомирської областей  в р.Хомора фіксується порушення кисневого режиму, який при нормі не нижче 4,0 мгО2/дм3 становить 2,4 мгО2/дм3. І надалі зберігається високе органічне забруднення води в р.Хомора, про що свідчить показник БСК5  3,84-4,08 мгО2/дм3 (перевищення норми в 1,3-1,4 раза) , високий вміст марганцю 0,12-0,135 мгО2/дм3 (перевищення в 12-13,5 раза) та заліза загального 0,437-0,483 мгО2/дм3 (перевищення в 4,3-4,8 раза). Максимальні значення цих показників визначились на кордоні Хмельницької та Житомирської областей, що свідчить вплив на якісний стан р.Хомора з боку водокористувачів Хмельницької області.

 

В річці Случ від м.Баранівка до м.Новоград-Волинський, на відміну від попереднього дослідження (14.08.2018), відмічається ріст вмісту  марганцю з 0,068-0,09 до 0,09-0,14 мгО2/дм3 та заліза загального з 0,299-0,322 до 0,368-0,437 мгО2/дм3. У створі № 3, р.Случ, м.Баранівка фіксується зниження розчиненого у воді кисню до критичних значень, а саме з 5,92 до 4,0 мгО2/дм3

 

 

 

 

Результати аналізів, відібрані у питному водозаборі м.Новоград-Волинський на р.Случ, засвідчують що на даний час вплив з боку волокористувачів Баранівського району Житомирської області  та Полонського району Хмельницької області на якість води питного водосховища відсутній.

 

Радіаційний стан

(вересень 2018р.)

За даними обласного центру з гідрометеорології  середньомісячний рівень гамма-фону по області у вересні становив – 14 мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі – 19 мкР/год; в Овруцькому – 13 мкР/год, в Житомирському, Олевському та Новоград-Волинському районах – 12 мкР/год. По Житомирській області – 14 мкР/год.

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Житомирської області: