І  квартал 2016 року

Стан атмосферного повітря

(березень 2016р.)

Моніторинг забруднення атмосферного повітря  в місті  Житомирі у грудні здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом трьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки та діоксиду азоту. Специфічні домішки – вісім важких металів визначались на одному посту.

За даними спостережень перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила 2,0 ГДКс.д.

Середньомісячні концентрації інших визначаємих домішок складали: з завислих речовин  – 0,9 ГДКс.д., з діоксиду сірки – 0,7 ГДКс.д.

Максимальні концентрації становили: з діоксиду азоту – 0,9 ГДКм.р., з завислих речовин – 0,4 ГДКм.р., з діоксиду  сірки – 0,2 ГДКм.р.

У порівнянні з попереднім місяцем у повітрі дещо підвищився вміст  діоксиду азоту та діоксиду сірки.

Порівняно з березнем 2015 р. знизилось забруднення повітря діоксидином; вміст інших речовин майже не змінився.

Динаміка вмісту середньомісячних концентрацій ЗР в атмосферному повітрі м. Житомира (у кратностях ГДК) наведена на мал. 1.

 

Мал.1

 

Стан забруднення поверхневих вод

(березень 2016р.)

Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у І кварталі надали Житомирське обласне управління водних ресурсів, КП «Житомирводоканал», КП «Водоканал» Коростенської міської ради, КП Новоград-Волинської міської ради «ВУВКГ», МКП «Бердичівводоканал», Центральна геофізична обсерваторія.

За результатами проведених досліджень поверхневої води  гідрохімічний стан питних водосховищ у березні знаходився на задовільному рівні. Спостерігалось перевищення ГДК за нормами ДСанПіН № 4830-88 для поверхневих водних об'єктів господарсько-питного водокористування по усіх контрольованих створах за показниками: ХСК в 1,7-2,1 ГДК при нормативному значенні 15,0 мгО/дм³ (25,8-31,7 мгО/дм³); БСК5  в 1,1-1,2 ГДК при нормативному значенні 2,26 мгО2/дм³ (2,56-2,80 мгО2/дм³).

По усіх контрольованих створах спостерігалось перевищення нормативу для господарсько- питного призначення за показниками: ХСК в 1,7 -2,1 ГДК при нормативному значенні 15,0 мгО/дм³ (25,8-31,7 мгО/дм³) БСК5 в 1,1-1,2 ГДК при нормативному значенні 2,26 мгО2/дм³ (2,56-2,80 мгО2/дм³).

Вміст заліза загального у питних водозаборах перевищив нормативне значення у річках Случ в 1,5 ГДК (0,45 мг/дм³), Тетерів та Возня в 1,3 ГДК (відповідно 0,38 та 0,40 мг/дм³) і порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс у річках Случ з 0,35 до 0,45 мг/дм³ і Тетерів з 0,32 до 0,38 мг/дм³, а у річці Возня знизився з 0,63 до 0,40 мг/дм³ та Ірша, Іршанське водосховище з 0,33 до 0,26 мг/дм³, Малинське водосховище з 0,44 до 0,30 мг/дм³ при нормативному значенні 0,3 мг/дм³.

Вміст марганцю зріс по усіх питних водозаборах крім р.Ірша (Іршанське водосховище) питний водозабір смт. Нова Борова і перевищив нормативне значення 0,1 мг/дм³ в річках: Ірша (Малинське водосховище) в 7,3 ГДК (0,731 мг/дм³); Возня в 1,4 ГДК (0,139 мг/дм³); Тетерів (водосховище “Відсічне”) в 1,2 ГДК (0,116 мг/дм³).

Максимальні значення ХСК та БСК5 визначались в Іршанському водосховищі на р.Ірша, а мінімальні у Вознянському водосховищі на р.Возня. Порівняно з аналогічним періодом минулого року в Іршанському водосховищі, питному водозаборі смт. Нова Борова показник ХСК зріс з 25,5 до 31,7 мгО/дм³, а БСК5 з 2,64 до 2,80 мгО2/дм³ по інших питних водозаборах ці показники суттєвих змін не зазнали.

 

Річка Тетерів – м. Житомир

Спостереження за станом забруднення р. Тетерів в районі Житомира проводились у 2-х створах:   а) 4,5 км вище міста; б) 2,5 км нижче міста.

У березні вміст розчиненого у воді кисню був в межах  норми: 13,1 – 14,1 мгО2/дм3.

В обох створах спостережень відмічено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) за сполуками мангану у межах 2,4 - 2,6 ГДК, хрому шестивалентного – 6 - 9 ГДК, фенолами – 1 - 2 ГДК. На рівні ГДК були концентрації  сполук цинку. Вміст азоту нітритного у нижньому створі спостережень перевищував відповідні нормативи у 1,7 раза, нафтопродуктів – у 1,2 раза.

 

 

 

Середні концентрації поширених забруднюючих речовин по водозабору Відсічне р.Тетерів м.Житомира наведені на мал. 2:

Мал.2

 

Річка Уж – м. Коростень

Спостереження за станом забруднення р. Уж в районі Коростеня проводились у 2-х створах:     а) 1 км вище міста; б) 1,5 км нижче міста.

Вміст розчиненого у воді кисню був задовільним на рівні 12,8 - 14,4 мгО2/дм3. У березні в обох створах  пункту контролю  вміст сполук хрому шестивалентного досягав 5 - 8 ГДК, фенолів – 1 - 2 ГДК. У нижньому створі спостережень концентрації нафтопродукти знаходились на рівні ГДК (див. табл.). Вміст решти забруднювальних речовин був у межах норми.

 

У створі водозабору м. Новоград-Волинського (рлуч) вода відповідає нормам господарсько-питного водокористування.

Середні концентрації поширених забруднюючих речовин наведені на мал. 3:

Мал. 3

Річка Гнилоп’ять – м. Бердичів

Спостереження за станом забруднення р. Гнилоп’ять в районі Бердичева проводились у 2-х створах: а) 1 км вище міста; б) 3км нижче міста.

Вміст розчиненого у воді кисню був у межах норми: 13,8 - 14,4 мгО2/дм3.

У березні в обох створах спостережень відмічено перевищення допустимих концентрацій за сполуками цинку  у 1,1 - 1,4 раза, сполуками мангану – у 1,6 – 2,3 раза, хрому  шестивалентного – у 5 - 11 разів, фенолів – 1 - 2 рази. У нижньому створі пункту контролю концентрація азоту нітритного перевищувала ГДК у  1,1 раза, азоту амонійного - у 1,5 раза.

Середні концентрації поширених забруднюючих речовин р.Гнилоп’ять в районі м.Бердичева наведені на мал. 4:

Мал.4

 

Середні концентрації поширених забруднюючих речовин у створі водозабору м. Малин та смт Іршанськ (Іршанське водосховище - р. Ірша та Вознянське водосховище - р. Возня) наведені на мал. 5:

Мал.5

 

 

Оцінка забрудненості поверхневих вод

Результати хімічних аналізів води за червень свідчать про наступне.

Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні 12,80 - 14,40 мг/дм³ при нормі не нижче 4,0 мг/дм³, а температура поверхневої  води – 1-4 °С.

За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” в І кварталі 2016 р. забруднення р. Тетерів та р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

         Якість зворотних вод скидів № 2, № 5, № 6 відповідають нормативам ГДС.         В пробах води р. Тетерів 500 м вище скиду № 2 та р. Тетерів 500 м нижче скиду № 2 вміст розчинного кисню 12,6-12,03 мгО2/дм3.

Згідно результатів у контрольованих створах має місце перевищення граничнодопустимої концентрації для поверхневих водних об'єктів господарсько-побутового призначення (СанПин № 4630-88) по  ХСК – в 1,38 р., БСК5  - в 1,41р.

В поверхневих водах р. Кам'янка 500 м вище та 500 м нижче скиду № 6 вміст розчиненого кисню в межах 12,7 – 11,91 мгО2/дм3. Перевищення ГДК ОБУВ (рибогосподарські нормативи) по азоту амонійному в 2,56 р., залізу в 3 р., ХСК – 1,35, БСК5 – 1,35, фосфатах – 6,26 р.

 

Радіаційний стан

(березень 2016р.)

За даними обласного центру з гідрометеорології та обласної санітарно–епідеміологічної станції середньомісячний рівень гамма-фону по області в березні становив – 14 мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі – 19 мкР/год; найменший – в м.Житомирі – 11 мкР/год. 

 

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Житомирської області:

Мал.6