Житомирська обласна державна адміністрація

  Управління екології та природних ресурсів

 

  Результат пошуку зображень за запитом краєвиди житомира у лютому 2020

 

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

лютий 2020 року

Стан атмосферного повітря

(лютий 2020 р.)

 

Результат пошуку зображень за запитом краєвиди житомира у лютому 2020

                                                                                                                                    

Моніторинг забруднення атмосферного повітря  в місті  Житомирі у лютому здійснювався на двох стаціонарних постах. Визначався вміст чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю і діоксиду азоту. Специфічні домішки - вісім важких металів визначались на одному посту (ПСЗ № 1 - вул. Вітрука). Через поломку приладу на ПСЗ № 2 (вул. Михайла Грушевського)  вміст  діоксиду сірки  і  діоксиду азоту  не вимірювався.

У лютому Житомирським ЦГМ відібрано 400  проб атмосферного повітря.   Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту та важких металів були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Житомирського ЦГМ на місці.

Перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила 2,3 ГДК с. д. (таблиця).

Середньомісячні концентрації інших домішок, що визначались були нижче відповідних гранично допустимих концентрацій і складали: з діоксиду сірки -    0,7 ГДК с. д., завислих речовин - 0,6 ГДК с. д., з оксиду вуглецю - 0,2 ГДК с. д.

Максимальні концентрації досягали з діоксиду азоту - 0,9 ГДК м. р.,  з завислих речовин - 0,3 ГДК м. р., з оксиду вуглецю - 0,2 ГДК м. р., з діоксиду сірки - 0,1 ГДК м. р.

 

 

Рівень забруднення повітря завислими речовинами та оксидом вуглецю був дещо вищим в районі вулиці Михайла Грушевського. У порівнянні з лютим      2019 р. вміст діоксиду азоту у повітрі підвищився, інших домішок – не змінився.

 

Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин   в атмосфері міста Житомира    (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК)

                                                                                                                                             Таблиця

 

 

Домішки

Середньомісячні концентрації

Максимальні концентрації

Номери ПСЗ

По місту

Номери ПСЗ

По місту

1

2

січень 2020

лютий 2020

лютий 2019

1

2

січень 2020

лютий 2020

лютий 2019

Завислі речовини

0,5

0,7

0,5

0,6

0,6

0,2

0,3

0,3

0,3

0,3

Діоксид сірки

0,7

-

0,8

0,7

0,7

0,1

-

0,1

0,1

0,1

Оксид вуглецю

0,1

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

Діоксид азоту

2,3

-

2,3

2,3

2,1

0,9

-

0,9

0,9

0,9

 

 

 

 

Стан забруднення поверхневих вод

(лютий 2020 р.)

 

Результат пошуку зображень за запитом краєвиди житомира у лютому 2020

 

       Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

       Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у лютому надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП  Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкното-монетний двір Національного банку України, міське комунальне підприємство «Бердичівводоканал», Коростенське КП «Водоканал».

       Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять протягом лютого  2020 року проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень та 1 транскордонному створі.

        За результатами проведених досліджень якісний стан питних водосховищ знаходився на задовільному рівні з позитивними змінами якісних гідрохімічних показників. Показники, які характеризують органічне забруднення стабільні, в річках Тетерів, Ірша (Іршанське водосховище), Возня та Уборть визначається ріст заліза загального.

        Порівняно з аналогічним періодом минулого року по всіх контрольованих створах визначається зниження вмісту марганцю (крім річки Уж та Уборть) та заліза загального (крім річки Уж та Гнилоп’ять).

        Значення розчиненого у воді кисню протягом лютого знаходились у межах нормативних значень і в середньому складали: суббасейн Прип’яті -    12,08-12,32 мгО2/дм3 ;  суббасейн середнього Дніпра - 11,84-13,36 мгО2/дм3.

        Характеристика якісного стану поверхневих вод у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з січнем 2020 року:

       1. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір м. Новоград-Волинський.

       Якісний стан питного водосховища характеризується, як стабільний. Фіксується  зниження сульфатів з 58 до 54 мг/дм3, фосфатів з 0,022 до   0,014 мг/дм3,  заліза загального з 0,362 до 0,337 мг/дм3 та марганцю з 0,096 до 0,088 мг/дм3. Показники, які характеризують органічне забруднення суттєвих змін не зазнають і знаходяться на рівні: ХСК – 31,82 мгО2/дм3,  БСК5 –    2,96 мгО2/дм3

 

 

 

 

 

 

       2. р. Уж, питний водозабір м. Коростень.

       Якість води у питному водозаборі покращилась. Відмічається незначне зниження органічного забруднення ХСК з 24,00 до 22,98 мгО2/дм3,  БСК5 з 2,64 до 2,48 мгО2/дм3, заліза загального з 1,638 до 1,210 мг/дм3, марганцю з 0,192 до 0,160 мг/дм3, сульфатів з 67 до 61 мг/дм3.

           3. р. Уборть, с. Рудня Хочинська, кордон з Республікою Білорусь.

       Якість води суттєвих змін не зазнає. Кольоровість води знизилась з 80 до 75 градусів, сульфати з 51 до 45 мг/дм3. Показники, які характеризують органічне забруднення ХСК – 33,59 мгО2/дм3, БСК5 – 3,20  мгО2/дм3, азоту амонійного – 0,28 мг/дм3. Вміст заліза загального зріс з 1,634 до 1,815 мг/дм3, марганцю з 0,136 до 0,168 мг/дм3.

 

 

 

    

  Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з січнем 2020 року:

       1. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомир.

       Якісний стан питного водосховища суттєвих змін не зазнає. Фіксується  зниження органічного забруднення за показниками ХСК з 42,00 до   36,18 мгО2/дм3 та БСК5 з 3,36 до 3,38 мгО2/дм3, фосфатів з 0,039 до 0,026 мг/дм3 та марганцю з 0,088 до 0,072 мг/дм3. Визначається ріст вмісту заліза загального з 0,287 до 0,312  мг/дм3, сульфатів з 29 до 35 мг/дм3. Кольоровість води знизилась з 50 до 45 градусів.

 

 

 

 

       2. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт Нова Борова.

       Якість води у питному водозаборі покращилась за вмістом органічних речовин ХСК з 32,00 до 26,52 мгО2/дм3, БСК5 з 2,96 до 2,88 мгО2/дм3, фосфатів з 0,031 до 0,027 мг/дм3 та марганцю з 0,065 до 0,056 мг/дм3. Фіксується ріст заліза загального з 0.203 до 0,225 мг/дм3.

 

 

 

 

       3. Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малин.

      Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, відмічається зниження органічного забруднення за показниками ХСК з 30,00 до    28,29 мгО2/дм3, фосфатів з 0,027 до 0,024 мг/дм3.

       4. Вознянське водосховище на р. Возня. питний водозабір м. Малин.

      Якість води у питному водозаборі суттєвих змін не зазнає, фіксується зниження органічного забруднення за показниками БСК5 з 2,72 до 2,64 мгО2/дм3 та підвищення ХСК з 28,00 до 30,06 мгО2/дм3, сульфатів з 38 до 42 мг/дм3, заліза загального з 0,420 до 0,475 мг/дм3.

 

 

 

       5.Бердичівське водосховище на р. Гнилоп’ять, питний водозабір м. Бердичів.

       Якість води у питному водозаборі дещо змінилась, фіксується зниження  заліза загального з 0,325 до 0,262 мг/дм3 та азоту амонійного з 0,69 до 0,39 мг/дм3. Визначається ріст органічного забруднення за показниками  ХСК з 38,30 до     42,56 мгО2/дм3, БСК5 з 3,36 до 3,52 мгО2/дм3 та марганцю з 0,088 до 0,120 мг/дм3.

       Якість води річки Уж, м. Коростень в фоновому створі (100 м вище водозабірних споруд КП «Водоканал») відповідає вимогам до водних об’єктів господарчо-побутового та культурно-побутового водокористування за виключенням високого вмісту заліза 0,55 мг/м3 при нормі ГДК (СанПиН)  0,3 мг/м3.

         За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП «Житомирводоканал» в лютому місяці 2020 р. забруднення р. Тетерів,   р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

        Якість зворотних вод скидів № 2, № 5, № 6 відповідають нормативам ГДС.

        Індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) скидів № 2, 5, 6 складає    5 000 в 1 дм3, при нормі затверджених властивостей зворотних вод 5 000 в 1 дм3.

        За даними гідрохімічних спостережень р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 2 вміст розчиненого кисню 12,27 мгО2/ дм3. За показниками ХСК, БСК5, заліза - поверхнева вода річки Тетерів вище та нижче скиду № 2 не відповідає нормативам використання (СанПиН № 4630-88).

        За даними гідрохімічних спостережень р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 5 вміст розчиненого кисню 11,62 мгО2/дм3. По нормативам ХСК, БСК5 , заліза - поверхнева вода річки Тетерів не відповідає нормативам  використання (СанПиН № 4630-88) .

        В поверхневих водах р. Кам'янка вміст розчиненого кисню 12,24 мгО2/дм3. В створах спостережень 500 м вище та 500 м нижче скиду № 6 поверхнева вода р. Кам’янка по показниках: азот амонійний, фосфати, залізо, ХСК, БСК5 - не відповідає рибогосподарським нормативам (ОБУВ).

 

 

 

Радіаційний стан

(лютий 2020 р.)

 

 

 За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у лютому становив 14 мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

 Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі – 19 мкР/год. У Овруцькому районі – 13 мкР/год.      У Новоград-Волинському районі, Олевському районі та м. Житомирі –    12 мкР/год.