Житомирська обласна державна адміністрація

  Управління екології та природних ресурсів

 

  https://muravied-spb.ru/wp-content/uploads/2019/10/trava-ot-klopov.jpg

 

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

Травень 2020 року

Стан атмосферного повітря

(травень 2020 р.)

 

https://bipbap.ru/wp-content/uploads/2018/07/839374ca2d29de70797a6887460e4266-640x425.jpg

                                                                                                                                    

Моніторинг забруднення атмосферного повітря  в місті  Житомирі у травні здійснювався на двох стаціонарних постах. Визначався вміст чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю і діоксиду азоту. 

У травні Житомирським ЦГМ відібрано 384 проб атмосферного повітря.   Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Житомирського ЦГМ на місці.

За даними спостережень загальний рівень забруднення повітря за ІЗА (індекс забруднення атмосфери) у травні оцінювався як низький.

Перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила 2,5 ГДК с. д. (таблиця).

Середньомісячні концентрації інших домішок, що визначались були нижче відповідних гранично допустимих концентрацій і складали: з діоксиду сірки -    0,8 ГДК с. д., завислих речовин - 0,5 ГДК с. д., з оксиду вуглецю - 0,2 ГДК с. д.

Максимальні концентрації становили: з діоксиду азоту – 1,0 ГДК м. р., з завислих речовин - 0,3 ГДК м. р., з оксиду вуглецю - 0,5 ГДК м. р., з діоксиду сірки - 0,1 ГДК м. р.

У порівнянні з попереднім місяцем рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту знизився, іншими домішками – майже не змінився.

       Порівняно з травнем 2019 року підвищився вміст оксиду вуглецю.

 

        Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері міста Житомира (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК)

Таблиця

Середньомісячні концентрації

Максимальні концентрації

Номери ПСЗ

По місту

Номери ПСЗ

По місту

1

2

квітень 2020

травень 2020

травень 2019

1

2

квітень 2020

травень 2020

травень 2019

Завислі речовини

0,5

0,5

0,6

0,5

0,5

0,2

0,3

0,3

0,3

0,3

Діоксид сірки

-

0,8

0,8

0,8

0,8

-

0,1

0,2

0,1

0,1

Оксид вуглецю

0,3

0,1

0,2

0,2

0,1

0,5

0,2

0,7

0,5

0,2

Діоксид азоту

-

2,5

3,0

2,5

2,5

-

1,0

1,8

1,0

1,1

 

 

 

 

 

Стан забруднення поверхневих вод

(травень 2020 р.)

 

kk24061918 13крошенський парк

 

       Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

       Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у травні надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП  Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», банкното-монетний двір Національного банку України, міське КП «Бердичівводоканал», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.

       Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять протягом травня  2020 року проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень та 1 транскордонному створі.

       За результатами проведених досліджень гідрохімічний стан води у травні знаходився на задовільному рівні з незначними сезонними змінами якісних хімічних та фізико-хімічних показників, які характерні для весняного періоду року. В порівнянні із квітнем 2020 року, фіксується ріст заліза загального у річках Уж, Случ, Ірша та Возня.       

       Значення вмісту розчиненого у воді кисню протягом травня знаходились у межах нормативних значень і в середньому складали: суббасейн Прип’яті - 9,12-10,32 мгО2/дм3 суббасейн середнього Дніпра – 8,96-10,48 мгО2/дм3.

       Характеристика якісного стану поверхневих вод у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з квітнем 2020 року:

       1. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір м. Новоград-Волинський.

       Якісний стан питного водосховища покращився. Фіксується  зниження  органічного забруднення за показниками ХСК з 29,40 до 27,66 мгО2/дм3, БСК5 з 2,72 до 2,64 мгО2/дм3,  заліза загального з 0,438 до 0,325 мг/дм3, марганцю з 0,104 до 0,080 мг/дм3 та азоту амонійного з 0,34 до 0,19 мг/дм3.

 

 

 

 

               

       2. р. Уж, питний водозабір м. Коростень.

       Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, відмічається зниження органічного забруднення за показниками ХСК з 26,28 до 23,67 мгО2/дм3, БСК5 з 2,72 до 2,56 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,25 до 0,10 мг/дм3, сульфатів з 42,0 до 38,0 мг/дм3. Визначається ріст вмісту заліза загального з 0,755 до 1,150 мг/дм3, марганцю з 0,120 до 0,133 мг/дм3 та фосфатів з 0,008 до 0,035 мг/дм3. Кольоровість води підвищилась з 40 до 55 градусів.

           3. р. Уборть, с. Рудня Хочинська, кордон з Республікою Білорусь.

       Якість води у питному водозаборі покращилась. Показники, які характеризують органічне забруднення знизились: ХСК з 37,24 до 33,66 мгО2/дм3,  БСК5 з 3,36 до 3,12 мгО2/дм3, фосфати з 0,029 до 0,010 мг/дм3, залізо загальне  з 1,025 до 0,975 мг/дм3, марганець з 0,112 до 0,056 мг/дм3. Кольоровість води зросла з 75 до 85 градусів.

 

 

       Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з квітнем 2020 року:

       1. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомир.

       Якісний стан питного водосховища суттєвих змін не зазнає. Фіксується  зниження органічного забруднення за показниками ХСК з 35,04 до 30,46 мгО2/дм3, БСК5 з 3,28  до 3,04 мгО2/дм3 та азоту амонійного з 0,25 до 0,10  мг/дм3. Визначається ріст вмісту заліза загального з 0,276 до 0,60 мг/дм3 та марганцю з 0,072 до 0,112 мг/дм3. Кольоровість води зросла з 40 до 50 градусів.

 

       2. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт Нова Борова.

       Якісний стан водосховища суттєвих змін не зазнає. Фіксується зниження заліза загального з 0,262 до 0,250 мг/дм3, азоту амонійного з 0,19 до 0,12 мг/дм3.

Показники, які характеризують органічне забруднення без суттєвих змін і знаходяться на рівні:  ХСК -  23,67 мгО2/дм3, БСК5 – 2,40 мгО2/дм3

 

 

       3. Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малин.

      Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, відмічається зниження заліза загального з 0,287 до 0,238 мг/дм3 та азоту амонійного з 0,22 до 0,14 мг/дм3. Показники, які характеризують органічне забруднення без суттєвих змін і знаходяться на рівні: ХСК – 25,82 мгО2/дм3 та БСК5 – 2,56 мгО2/дм3. Вміст марганцю зріс з 0,064 до 0,104 мг/дм3. Зріс вміст сульфатів з 86 до 102 мг/дм3.

 

       4. Вознянське водосховище на р. Возня. питний водозабір м. Малин.

      Якість води суттєвих змін не зазнає. Фіксується незначне підвищення за показниками органічного забруднення БСК5 з 2,56 до 2,64 мгО2/дм3 та  ХСК  з  24,53 до 25,82 мгО2/дм3. Ріст сульфатів з 26,0 до 32,0 мг/дм3, фосфатів з 0,009 до 0,018 мг/дм3, заліза загального з 0,412 до 0,686 мг/дм3, марганцю з 0,072 мг/дм3 до 0,109 мг/дм3. Кольоровість води зросла з 35 до 60 градусів.

 

 

 

 

       5.Бердичівське водосховище на р. Гнилоп’ять, питний водозабір м. Бердичів.

       Якісний стан водосховища характеризується як стабільний. Фіксується зниження  вмісту заліза загального з 0,232 до 0,187 мг/дм3 та органічного забруднення за показником ХСК  з 33,29 до 30,13 мгО2/дм3. Зріс вміст фосфатів з 0,014 до 0,041 мг/дм3 та азоту амонійного з 0,03 до 0,35 мг/дм3.

 

 

 

        За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” у травні місяці 2020 р. забруднення р. Тетерів та р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

        Якість зворотних вод скидів № 2, № 5, № 6 відповідають гранично-допустимому скиду (ГДС) речовин у водний об’єкт за стічними водами.

        Індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) скидів № 2, 5, 6 складає по 5000 в 1 дм3, при нормі затверджених властивостей зворотних вод 5000 в 1 дм3.

        По створах р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 2, р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 5, поверхнева вода не відповідає господарсько-побутовому нормативу СанПин № 4630-88 по показниках ХСК, БСК5, залізу.  Вміст розчинного кисню 10,45-10,01 мгО2/дм3 .

        По створах р. Кам'янка (річка 500 м вище скиду № 6 та 500 м нижче скиду № 6) по показниках ХСК, БСК5, азоту амонійного, фосфатах, нітритах (р. Кам’янка 500 м нижче скиду № 6), фосфатах, залізу поверхнева вода не відповідає рибогосподарському нормативу (ОБУВ). Вміст розчинного кисню  9,74-9,21мгО2/дм3.

 

Радіаційний стан

(травень 2020 р.)

 

Радіаційний фон в Україні після вибуху ракети у Росії - дані ДСНС

 

 За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у травні становив 14 мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

 Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі – 19 мкР/год. В Овруцькому районі та у місті Житомирі – 13 мкР/год, в Олевському районі та у Новоград-Волинському районі – 12 мкР/год.