Житомирська обласна державна адміністрація

Управління екології та природних ресурсів

 

Результат пошуку зображень за запитом "серпень"

 

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

Серпень 2019 року

 

Стан атмосферного повітря

(серпень 2019р.)

 

http://lifeglobe.net/media/entry/4727/9-0.jpg

                                                                                                                                     

Моніторинг забруднення атмосферного повітря  в місті  Житомирі у серпні здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю і діоксиду азоту. Специфічні домішки – вісім важких металів визначались тільки на ПСЗ № 1 (вул. Вітрука, 31).

У серпні Житомирським ЦГМ відібрано 366 проб атмосферного повітря.  Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту та важких металів були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Житомирського ЦГМ на місці.

За даними спостережень перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДК с. д.) відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила  2,3 ГДК с. д. (табл. 1).

Середньомісячні концентрації інших домішок складали: з діоксиду сірки - 0,7 ГДК с. д., з завислих речовин - 0,4 ГДК с. д., з оксиду вуглецю -  0,1 ГДК с. д.

Максимальні концентрації становили: з діоксиду азоту - 0,9 ГДК м. р., з завислих речовин - 0,2 ГДК м. р., з діоксиду сірки і оксиду вуглецю -           0,1 ГДК м. р. Рівень забруднення повітря діоксидом азоту був дещо вищим на ПСЗ № 2 (вул. Михайла Грушевського, 14/20), вміст інших домішок був однаковим на обох постах спостережень.

 У порівнянні з попереднім місяцем, рівень забруднення атмосферного повітря майже не змінився.

Порівняно з серпнем минулого року вміст оксиду вуглецю і завислих речовин дещо знизився, діоксиду сірки та діоксиду азоту – не змінився.

 

Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері Житомира 

                    (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК)

 

                                                                                                                                  Таблиця 1

 

 

Домішки

Середньомісячні концентрації

Максимальні концентрації

Номери ПСЗ

По місту

Номери ПСЗ

По місту

1

2

липень 2019

серпень 2019

серпень 2018

1

2

липень 2019

серпень 2019

серпень 2018

Завислі речовини

0,4

0,4

0,5

0,4

0,6

0,2

0,2

0,4

0,2

0,4

Діоксид сірки

0,7

0,7

0,8

0,7

0,7

0,1

0,1

0,2

0,1

0,1

Оксид вуглецю

0,1

0,1

0,1

0,1

0,3

0,1

0,1

0,1

0,1

0,4

Діоксид азоту

2,3

2,5

2,3

2,3

2,3

0,8

0,9

1,0

0,9

1,1

 

 

 

Стан забруднення поверхневих вод

(серпень 2019р.)

 

https://www.zhitomir.info/f/images/2019/09/09/186736/d1b5b93448a75fbb0831d59fc21df238_w859_h569.jpg

 

     Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

     Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у серпні надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП  Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкното-монетний двір Національного банку України.

     Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять протягом серпня  2019 року проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень та транскордонному водному об’єкті.

      Основні фактори які вплинули на негативні зміни якісного стану води, це висока температура повітря і води, відсутність опадів. По всіх контрольованих створах суббасейну середнього Дніпра фіксувався підйом органічного забруднення води, вміст азоту амонійного, заліза загального. Збільшилась кольоровість води у річках Тетерів, Ірша, та Возня.

      По всіх контрольованих створах в суббасейні Прип’яті фіксувалось зменшення органічного забруднення води, вмісту заліза загального. У річках Уж та Уборть зменшення азоту амонійного, збільшився вміст фосфатів. У річці Уборть збільшилась кольоровість води.

      Порівняно з відповідним місяцем 2018 року по всіх контрольованих створах фіксується збільшення ХСК та БСК5, вміст фосфатів, а в річках Уборть, Тетерів, Гнилоп’ять, Ірша та Возня – марганцю.

      Вміст розчиненого у воді кисню знаходився у межах нормативних значень: суббасейн Прип’яті – 7,28-8,72 мгО2/дм3 ;  суббасейн середнього Дніпра -            7,50-11,30 мгО2/дм3.

      Характеристика якісного стану поверхневих вод у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з липнем 2019 року:

      1. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір    м. Новоград-Волинський.

      Якісний стан водосховища покращився, фіксується зниження органічного забруднення ХСК з 27,98 до 26,88 мгО2/дм3,  БСК5 з 3,50 до 2,88 мгО2/дм3 та заліза загального з 0,527 до 0,427 мг/дм3. Збільшення азоту амонійного  з 0,1 до   0,29 мг/дм3, марганцю з 0,10 до 0,11 мг/дм3, фосфатів з 0,06 до 0,09 мг/дм3.

 

 

      2. р. Уж, питний водозабір м. Коростень.

      Якість води покращилась. Відмічається зниження органічного забруднення  ХСК з 23,94 до 21,38 мгО2/дм3, БСК5 з 2,40 до 2,30 мгО2/дм3, азоту амонійного з  0,26 до 0,14 мг/дм3, заліза загального з 0,525 до 0,439 мг/дм3 та марганцю з  0,1 до 0,06 мг/дм3. Збільшився вміст фосфатів з 0,004 до 0,156 мг/дм3.

       3. р. Уборть, права притока р. Прип’ять, с. Рудня Хочинська, кордон з Білоруссю.

      Порівняно з травнем кольоровість води підвищилась з 185 до 260 градусів. Збільшився вміст заліза загального з 1,483 до 3,312 мг/дм3, марганцю з 0,07 до 0,09 мг/дм3 та фосфатів з 0,028 до 0,038 мг/дм3. Визначається зменшення органічного забруднення води ХСК з 74,48 до 52,49 мгО2/дм3, БСК5 з 4,4 до   3,84 мгО2/дм3 та азоту амонійного з 0,66 до 0,56 мг/дм3.

 

 

 

      Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з липнем 2019 року:

      1. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомир.  Якість води погіршилась за показниками ХСК з 34,27 до 46,66 мгО2/дм3, БСК5 з 3,36 до 3,5 мгО2/дм3, заліза загального з 0,525 до 0,582 мг/дм3, азоту амонійного з 0,23 до 0,26 мг/дм3. Зменшився вміст марганцю з 0,13 до 0,09 мг/дм3.

 

 

     2. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт Нова Борова.   Якість води погіршилась, фіксується  зниження вмісту сульфатів з 58 до   38 мг/дм3, органічного забруднення ХСК з 29,12 до 26,11 мгО2/дм3, БСК5 з 2,88 до 2,48 мгО2/дм3, заліза загального з 0,49 до 0,375 мг/дм3.

 

 

 

 

     3. Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малин.

Якість води погіршилась, фіксується збільшення показників , які характеризують органічне забруднення ХСК з 26,11 до 48,60 мгО2/дм3, БСК5 з 2,72 до 4,16 мгО2/дм3, вміст заліза загального з 0,400 до 0,407 мг/дм3. Ріст фосфатів з  0,016 до 0,134 мг/дм3. Зменшився вміст сульфатів з 67 до 61 мг/дм3.

 

 

      4. Вознянське водосховище на р. Возня. питний водозабір м. Малин.

Якість води погіршилась, фіксується збільшення показників, які характеризують  органічне забруднення ХСК з 21,76 до 29,16 мгО2/дм3, БСК5 з 2,24 до 2,80 мгО2/дм3 та вміст заліза загального з 0,625 до 0,665 мг/дм3. Спостерігається зменшення  азоту амонійного з 0,25 до 0,21 мг/дм3 та марганцю з 0,45 до  0,196 мг/дм3. Кольоровість води збільшилась з 35 до 45 градусів.

 

      5. Бердичівське водосховище на р. Гнилоп’ять, питний водозабір м. Бердичів.

Якісний стан водосховища погіршився за показниками органічного забруднення ХСК з 57,12 до 60,42 мгО2/дм3, БСК5 з 4,08 до 5,68 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,21 до 0,23 мг/дм3, фосфатів з 0,020 до 0,064 мг/дм3. Зменшився вміст марганцю з 0,140 до 0,095 мг/дм3.

 

Відбір проб води р. Уж - м. Коростень, р. Гнилоп’ять у м. Бердичів, р. Тетерів в районі міст Житомир, Радомишль і аналіз першого дня   (за визначенням вмісту розчиненого кисню, БСК5, діоксиду вуглецю, рН, температури води та гідрологічних характеристик) проводились Житомирським ЦГМ 13-15 серпня.

Аналіз води за іншими гідрохімічними показниками проводився в лабораторії спостережень за забрудненням поверхневих вод ЦГО ім. Бориса Срезневського після отримання проб води 15 серпня.

Річка Уж – м. Коростень.

Спостереження за станом забруднення р. Уж в районі Коростеня проводились 13 серпня у 2-х створах: а) 1 км вище міста; б) 1,5 км нижче міста.

Вміст розчиненого у воді кисню за даними спостережень був задовільним, на рівні 6,72-7,68 мгО2/дм3.

У серпні  в обох створах пункту контролю перевищення  гранично допустимих концентрацій (ГДК) за сполуками азоту амонійного у 1,3-3,2 рази, сполуками азоту нітритного – у 4,7 раз, хрому шестивалентного - у 7,3-9,6  рази. На рівні ГДК зафіксовано вміст фенолів. 

Порівняно з  аналогічною  гідрологічною фазою (літня межень)  2018 р., у воді р. Уж в обох створах пункту контролю в районі м. Коростень збільшився вміст азоту нітритного та хрому шестивалентного,  у нижньому створі  міста –  азоту амонійного. Відбулось зменшення концентрацій азоту  амонійного у  верхньому створі міста.

Решта забруднювальних речовин, що визначались, не перевищувала нормативи рибогосподарського призначення.

Річка Гнилоп’ять – м. Бердичів.

Спостереження за станом забруднення р. Гнилоп’ять в районі м. Бердичів проводились 14 серпня у 2-х створах: а) 1 км вище міста; б) 3 км нижче міста. 

За даними спостережень вміст розчиненого у воді кисню був у межах норми: 6,40-7,36 мгО2/дм3.

У серпні в обох створах спостережень концентрації азоту амонійного становили 1,2-2,2 ГДК, мангану – 1,2-1,4 ГДК, фенолів - 2 ГДК,   хрому шестивалентного – 7-12 ГДК.

Вміст міді у нижньому створі м. Бердичів перевищував допустимі нормативи  у 1,2 рази.

Решта забруднювальних речовин, що визначалась, не перевищувала відповідних  ГДК.

Порівняно з аналогічною гідрологічною фазою попереднього року,  у воді   р. Гнилоп’ять в  обох створах пункту м. Бердичів збільшились концентрації  азоту амонійного, фенолів та хрому шестивалентного. Зменшився вміст міді в обох створах, цинку - у верхньому створі,  мангану - у створі 3 км нижче міста Бердичів.

Річка Тетерів – м. Житомир.

Спостереження за станом забруднення р. Тетерів в районі м. Житомир проводились 13 серпня у 2-х створах: а) 4,5 км вище міста; б) 2,5 км нижче міста.

У серпні вміст розчиненого у воді кисню був в межах норми -                           8,00-8,96 мгО2/дм3.

Зафіксований в обох створах вміст хрому шестивалентного перевищував допустимі нормативи в 5-7 раз, фенолів – у 1-2 рази. У створі 4,5 км вище міста вміст міді  перевищував ГДК у 1,2 рази, мангану – у 1,1 раз. У нижньому створі міста  перевищення ГДК у 9,5 рази  за сполуками  азоту  нітритного, у 1,2 рази  за сполуками азоту амонійного та цинку.

Решта забруднювальних речовин, що визначались, відповідала санітарно- гігієнічним нормативам.

Порівняно з аналогічним періодом 2018 р., у воді   р. Тетерів в  обох  створах м. Житомир відбулось  погіршення якості води через збільшення вмісту у воді  фенолів. Збільшились концентрації азоту нітритного, цинку, хрому шестивалентного у нижньому створі міста та мангану - у верхньому створі.   Покращилась якість води через зменшення вмісту міді в обох створах пункту контролю, цинку та хрому шестивалентного - у створі 4,5 км вище міста,  мангану – у нижньому створі міста Житомир.

Гідробіологічні спостереження на р. Тетерів у районі м. Житомир проводились 13 серпня.

За даними спостережень в фітопланктоні домінуючою групою були синьозелені водорості (97,13-91,85% від загальної чисельності). Біомаса водоростей з роду Oscillatoria відповідала початковій стадії «цвітіння» води в обох створах – такі концентрації клітин дещо знижують якість води. Частка високосапробних видів-індикаторів органічного забруднення у створі 2,5 км нижче міста досягала 81%, якість води на цій ділянці річки була дещо гірша ніж у верхньому створі.

Стан водної екосистеми за фітопланктоном в обох створах відповідав 3-му класу якості вод - помірно забруднені.

Річка Тетерів – м. Радомишль.

         Спостереження за станом забруднення річки Тетерів в районі м. Радомишль проводились 15 серпня у 2-х створах: а) 1 км вище міста; б) 1 км нижче міста.

За даними спостережень, вміст розчиненого у воді кисню складав                8,00-8,64  мгО2/дм3.

У серпні в обох створах спостережень концентрації азоту нітритного досягали 2,3-2,5 ГДК,  фенолів – 1-2 ГДК, хрому шестивалентного – 4 ГДК.

Вміст решти забруднювальних речовин був у межах відповідних нормативів.

Порівняно з   аналогічною гідрологічною фазою 2018 р.,  у  воді  р.  Тетерів  в обох  створах пункту контролю  м. Радомишль збільшились  концентрації азоту нітритного та фенолів, зменшився вміст хрому шестивалентного.

            За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” в серпні місяці 2019 р. якість зворотних вод скидів № 2,     № 5,  № 6 відповідає гранично-допустимому скиду (ГДС) речовин у водний об’єкт за стічними водами.

В скидах № 2, 5, 6 зафіксовано незначне перевищення індексу ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) 6 200 в 1 дм3 при нормі затверджених властивостей зворотних вод 5 000 в 1 дм3.  

По створах р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 2, р. Тетерів       500 м вище та 500 м нижче скиду № 5 поверхнева вода не відповідає господарсько-побутовому нормативу СанПин № 4630-88 по показниках: ХСК, БСК5,  залізу. Вміст розчиненого кисню 7,02- 7,16 мгО2/дм3.

          По створах р. Кам'янка (річка 500 м вище скиду № 6 та 500 м нижче скиду № 6) перевищення рибогосподарських нормативів (ОБУВ) спостерігається по таких показниках: азот амонійний, нітритах (річка 500 м нижче скиду № 6) фосфатах , залізу , ХСК , БСК5 . Вміст розчиненого кисню  6,78 – 6,17 мгО2/дм3.

     У серпні 2019 року, в стічних водах очисних споруд Фабрики банкнотного паперу Банкното-монетного двору Національного банку України, що скидаються в р. Ірша перевищень допустимих норм ГДС не виявлено.

 

 

Радіаційний стан

(серпень 2019р.)

 

Фото - Радіація та її вплив на здоров'я людини

 

За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у серпні становив  13мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі - 18мкР/год. У Новоград-Волинському районі - 12мкР/год;  Олевському районі - 12мкР/год; Овруцькому районі - 13мкР/год та м. Житомир - 11мкР/год.

 

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря

 по метеорологічним станціям Житомирського ЦГМ за серпень 2019 року