Житомирська обласна державна адміністрація

Управління екології та природних ресурсів

 

 

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

 

Червень 2019 року

                                                                                                                                                                  Стан атмосферного повітря

(червень 2019р.)

 

     Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомир у червні 2019 року здійснювався на двох стаціонарних постах спостережень: ПВЗ №1 - вул. Вітрука, 31; ПВЗ №2 - вул. Михайла Грушевського, 14/20 за вмістом чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Специфічні домішки - вісім важких металів, визначались на одному посту - ПЗС №1 (вул. Вітрука, 31).

      Інформація про стан забруднення атмосферного повітря не надходила.

 

Стан забруднення поверхневих вод

(червень 2019р.)

 

     Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

     Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у червні надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП  Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкното-монетний двір Національного банку України.

     Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять інформує, що протягом червня 2019 року БУВР Прип’яті проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень.

     У зв’язку з утриманням спекотної погоди та прогріванням водойм до 24 градусів якісний стан води у питних водосховищах став поступово змінюватись, фіксувався ріст  органічного забруднення води, заліза загального  по усіх контрольованих створах та в питному в/з м . Житомир на р. Тетерів ріст марганцю  з 0,06 до 0,131 мг/дм3.

     Порівняно з відповідним місяцем 2018 року, по усіх контрольованих створах (крім р. Возня) фіксується збільшення  вмісту заліза загального. Решта показників знаходились у межах середніх сезонних значень.

      Характеристика якісного стану водних об'єктів у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з попереднім періодом спостережень:

      1. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір м. Новоград-Волинський.

      Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, фіксується зниження азоту амонійного з 0,41 до 0,24 мг/дм3, марганцю з 0,21 до 0,183 мг/дм3 та незначний ріст ХСК з 44,35 до 45,41 мгО2/дм3 і БСК5 з 3,44 до 3,52 мгО2/дм3.

      Кольоровість води зросла з 120 до 160 градусів.

 

 

      2. р. Уж, питний водозабір м. Коростень.

      Відзначається ріст  органічних речовин за показниками ХСК з 35,36 до 47,84 мгО2/дм3 та БСК5 з 3,20 до 3,76 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,39 до 0,61 мг/дм3 та заліза загального з  1,02 до 2,184 мг/дм3. Кольоровість води зросла 105 до 158 градусів. Разом з тим фіксується зниження вмісту сульфатів з 48 до 29 мг/дм3 та марганцю з 0,160 до 0,137 мг/дм3.

 

      Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з травнем 2019 року:

      1. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомир.     Якість води дещо погіршилась за показниками     ХСК з 44,69 до 48 мгО2/дм3, БСК5 з 3,68 до 3,92 мгО2/дм3, заліза загального з 0,598 до 0,681 мг/дм3 та зросла кольоровість води з 65 до 107 градусів. Разом з тим має місце зниження азоту амонійного з 0,35 до 0,24 мг/дм3 та фосфатів з 0,013 до 0,004 мг/дм3.

 

     2. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт. Нова Борова.   Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, фіксується  зниження вмісту сульфатів з 61 до 58 мг/дм3 та ріст органічних речовин ХСК з 22,88 до 29,12 мгО2/дм3, БСК5 з 2,48 до 2,88 мгО2/дм3, заліза загального з 0,221 до 0,49 мг/дм3.

 

 

     3. Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малин.

Якість води суттєвих змін не зазнала, фіксується зниження вмісту марганцю з  0,32 до 0,179 мг/дм3 і сульфатів з 96 до 83  мг/дм3 та поступове підвищення  ХСК з 24,96 до 31,20 мгО2/дм3, БСК5 з 2,56 до 3,04 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,13 до 0,19 мг/дм3 та заліза загального з 0,272 до 0,511 мг/дм3.

 

 

      4. Вознянське водосховище на р. Возня. питний водозабір м. Малин.

Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, визначається зниження вмісту фосфатів з 0,049 до 0,031 мг/дм3, кольоровість води знизилась з 80 до 45 градусів, але фіксується збільшення органічних речовин ХСК з 33,28 до 42,10 мгО2/дм3, БСК5 з 3,12 до 3,52 мгО2/дм3 та азоту амонійного з 0,30 до 0,58 мг/дм3, заліза загального з 0,367 до 0,529 мг/дм3.

 

 

      5. Бердичівське водосховище на р. Гнилоп’ять, питний водозабір м. Бердичів.

Якісний стан водосховища погіршився, фіксується підвищення органічного забруднення ХСК з 48,36 до 63,98 мгО2/дм3, БСК5 з 3,92 до 4,16 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,29 до 0,42 мг/дм3, фосфатів з 0,034 до 0,067 мг/дм3 та заліза загального з 0,566 до 0,711 мг/дм3. Кольоровість води зросла з 35 до 90 градусів.

 

 

     За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” в червні 2019 р. забруднення р. Тетерів та р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

     Якість зворотних вод скидів № 2, № 5,7 № 6 відповідають гранично-допустимому скиду (ГДС) речовин у водний об’єкт за стічними водами.

     Індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) скидів № 2,5,7,6 складає по 5000 в 1 дм3, при нормі затверджених властивостей зворотних вод 5000 в 1 дм3.

     По створах р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 2, р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 5,7 - поверхнева вода не відповідає господарсько-побутовому нормативу СанПин № 4630-88 по показниках ХСК, БСК5, залізу.  Вміст розчинного кисню 7,83-7,76; 7,85-8,0 мгО2/дм3.

     По створах р. Кам'янка (річка 500 м вище скиду № 6 та 500 м нижче скиду № 6) по показниках ХСК, БСК5, азоту амонійного, фосфатах, залізу, нітритах - поверхнева вода не відповідає рибогосподарському нормативу (ОБУВ). Вміст розчинного кисню 7,95 мгО2/дм3.

     У травні 2019 року, в стічних водах очисних споруд Фабрики банкнотного паперу Банкното-монетного двору Національного банку України, що скидаються в р. Ірша перевищень допустимих норм ГДС не виявлено.

     Відбір проб води р. Уж - м. Коростень, р. Гнилоп’ять у м. Бердичів, р. Тетерів в районі міст Житомир, Радомишль і аналіз першого дня (за визначенням вмісту розчиненого кисню, БСК5, діоксиду вуглецю, водневий показник (рН), температури води та гідрологічних характеристик) проводились Житомирським ЦГМ 11-13 червня. Аналіз води за іншими гідрохімічними показниками проводився в лабораторії спостережень за забрудненням поверхневих вод ЦГО ім. Бориса Срезневського після отримання проб води 13 червня.

Річка Уж – м. Коростень.

Спостереження за станом забруднення р. Уж в районі Коростеня проводились  12 червня  у 2-х створах: а) 1 км вище міста; б) 1,5 км нижче міста.

Вміст розчиненого у воді кисню за даними спостережень був задовільним, на рівні 8,00 - 8,32 мгО2/дм3.

У червні в обох створах пункту контролю перевищення гранично- допустимих концентрацій (ГДК) за сполуками азоту амонійного у 2,4 - 2,5 раз, сполуками азоту нітритного – у 1,1-1,8 раз, хрому шестивалентного - у 7-12  разів, фенолами – у 3 рази.

У нижньому  створі зафіксовано випадок високого забруднення за сполуками хрому шестивалентного (ВЗ)[1]  на рівні 12 ГДК. Порівняно з  аналогічною  гідрологічною фазою (літня межень)  2018 р. у воді р. Уж в обох створах пункту контролю в районі Коростеня збільшився вміст азоту амонійного та хрому шестивалентного,  у верхньому створі міста - азоту нітритного, а у нижньому створі міста  - фенолів.

Концентрації решти забруднювальних речовин були у межах норми.

Річка Гнилоп’ять – м. Бердичів.

Спостереження за станом забруднення р. Гнилоп’ять в районі м. Бердичів проводились  11 червня  у 2-х створах:  а) 1 км вище міста; б) 3 км нижче міста. 

За даними спостережень вміст розчиненого у воді кисню був у межах норми: 6,72 - 8,00 мгО2/дм3.

У червні  в обох створах спостережень концентрації міді  становили 1-2 ГДК,  цинку – 1,3-1,9 ГДК,  мангану – 1,6-2,0 ГДК, хрому шестивалентного – 8-12 ГДК (концентрація на рівні ВЗ відмічена у нижньому створі міста), феноли були  на рівні  ГДК.

Вміст азоту амонійного у нижньому створі м. Бердичів перевищував допустимі нормативи  у 1,4 раз.

Решта забруднювальних речовин, що визначалась не перевищувала відповідних  нормативів.

Порівняно з аналогічною гідрологічною фазою попереднього року  у воді       р. Гнилоп’ять в обох створах пункту м. Бердичів збільшились концентрації  міді та цинку, у верхньому створі –  мангану; поряд з цим зменшився вміст фенолів в обох створах, азоту амонійного та хрому шестивалентного - у створі 3 км нижче міста Бердичів.

 Річка Тетерів – м. Житомир.

Спостереження за станом забруднення р. Тетерів в районі Житомира проводились 11 червня  у 2-х створах:        а) 4,5 км вище міста; б) 2,5 км нижче міста.

У червні вміст розчиненого у воді кисню був в межах норми: 7,68-8,64 мгО2/дм3.

Зафіксований в обох створах  вміст азоту амонійного перевищував допустимі нормативи у 1,4-1,7  раз, цинку – у 1,1-1,2 раз, мангану - у 1,2-1,5 раз, міді - у 1- 2 рази, фенолів - у 2-3 рази. Концентрації на рівні ВЗ за сполуками хрому шестивалентного  були у межах від 11 ГДК до 12 ГДК. Вміст заліза загального перевищував ГДК у 1,3 раз у створі 4,5 км вище міста.

Решта забруднювальних речовин, що визначалась, відповідала санітарно гігієнічним нормативам.

Порівняно з аналогічним періодом 2018 р. у воді р.   Тетерів   в обох  створах пункту  м. Житомир зафіксовано покращення якості води через зменшення концентрацій азоту нітритного, у нижньому створі – азоту амонійного. Поряд з цим відбулось збільшення вмісту заліза загального, міді, цинку, мангану, хрому шестивалентного, фенолів в обох створах пункту  спостережень та азоту  амонійного у створі  4,5 км вище  м. Житомир.

     Гідробіологічні спостереження на р. Тетерів у районі м. Житомир проводились 11 червня за показниками фітопланктон та макрозообентос.

     Донні угруповання річки (макрозообентос) у створах м. Житомир були чисельними та різноманітними. Знайдені молюски, водні клопи та жуки, двокрилі комахи, бабки, одноденки тощо. У  створі 4,5 км вище міста якість вод річки відповідала 2-му класу якості (БІ=8, чисті води). У створі 2,5 км нижче міста спостерігалось скорочення видового багатства,  види-індикатори чистих вод не розвивались, одночасно зростала представленість личинок різних двокрилих комах. Якість придонних шарів води річки на цій ділянці погіршувалась до 3-го класу - помірне забруднення води.

     Видове багатство альгофлори (фітопланктон) було досить низьким, не відповідало сезонній динаміці (визначено 18-19 видів з 4 груп). Значення індексу сапробності, розраховані за фітопланктоном, в обох створах м. Житомир відповідали 3-му класу якості вод,  але у нижньому створі спостерігалось суттєве збільшення частки високосапробних видів-індикаторів органічного забруднення з 25 до 58% від загальної кількості клітин водоростей.

Загалом стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав 3-му класу якості - помірне забруднення води з підвищенням рівня трофіки вод у створі 2,5 км нижче міста Житомир.

 Річка Тетерів – м. Радомишль.

     Спостереження за станом забруднення річки Тетерів в районі м. Радомишль проводились  13 червня у 2-х створах:      а) 1 км вище міста; б) 1 км нижче міста.

     За даними спостережень вміст розчиненого у воді кисню складав 6,72 – 7,04  мгО2/дм3.

     У червні в обох створах спостережень концентрації азоту амонійного досягали 1,5 ГДК, азоту нітритного – 2,1 ГДК, фенолів - 2 ГДК, хрому шестивалентного  - 9 - 10 ГДК (рівень ВЗ зафіксовано у верхньому створі міста.

     Вміст решти забруднювальних речовин був у межах відповідних нормативів.

     Порівняно з   аналогічною гідрологічною фазою 2018 р.  у  воді  р.  Тетерів  в обох  створах пункту контролю  м. Радомишль збільшились  концентрації азоту нітритного, азоту амонійного  та фенолів; поряд з цим зменшився вміст хрому шестивалентного.

 

 

Радіаційний стан

(червень 2019р.)

 

За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у червні становив  13мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у     Коростенському районі - 18мкР/год; у Новоград-Волинському, Олевському районі - 12мкР/год,     м. Житомир - 11мкР/год,  в Овруцькому районі - 13мкР/год.

 

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Житомирської області:

 

 



[1] Під високим забрудненням поверхневих вод прийнято рівень, який перевищує ГДК у 10 разів, для нафтопродуктів, фенолів,  іонів  міді – у 30  разів;  зниження   розчиненого  у воді  кисню    від  3 до 2 мгО2/дм3;  значення    БСК5    від 15 до 60 мгО2 /дм3.