Житомирська обласна державна адміністрація

Управління екології та природних ресурсів

 

Результат пошуку зображень за запитом "Осінній Житомир"

 

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

 

Вересень 2019 року

                                                                                                                                 Стан атмосферного повітря

(вересень 2019р.)

 

Пов’язане зображення

                                                                                                                                     

Моніторинг забруднення атмосферного повітря  в місті  Житомирі у вересні здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю і діоксиду азоту. Специфічні домішки – вісім важких металів визначались тільки на ПСЗ № 1 (вул. Вітрука, 31).

У вересні Житомирським ЦГМ відібрано 548 проб атмосферного повітря.  Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту та важких металів були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Житомирського ЦГМ на місці.

За даними спостережень перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДК с. д.) відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила  2,5 ГДК с. д. (табл. 1).

Середньомісячні концентрації інших домішок складали: з діоксиду сірки - 0,8 ГДК с. д., з завислих речовин - 0,5 ГДК с. д., з оксиду вуглецю -  0,1 ГДК с. д.

Максимальний вміст діоксиду азоту становив 1,1 ГДК м. р. Один випадок перевищення ГДК м. р. зафіксовано 9 вересня на ПСЗ № 1 (вулиця Вітрука, 31).

Максимальні концентрації становили: з завислих речовин - 0,3 ГДК м. р., з діоксиду сірки і оксиду вуглецю - 0,1 ГДК м. р.

        Рівень забруднення повітря завислими речовинами був дещо вищим на ПСЗ № 2 (на розі вулиць Михайла Грушевського та Покровської), вміст інших домішок був однаковим на обох постах спостережень.

        У порівнянні з попереднім місяцем, рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту дещо підвищився, іншими домішками – майже не змінився.

Порівняно з вереснем минулого року вміст діоксиду азоту та діоксиду сірки підвищився, оксиду вуглецю – знизився, завислих речовин – залишився на тому ж рівні.

 

Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері Житомира (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК)

                                                                                                                                  Таблиця 1

 

 

Домішки

Середньомісячні концентрації

Максимальні концентрації

Номери ПСЗ

По місту

Номери ПСЗ

По місту

1

2

серпень 2019

вересень 2019

вересень 2018

1

2

серпень 2019

вересень 2019

вересень 2018

Завислі речовини

0,3

0,5

0,4

0,5

0,5

0,2

0,3

0,2

0,3

0,4

Діоксид сірки

0,8

0,8

0,7

0,8

0,6

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Оксид вуглецю

0,1

0,1

0,1

0,1

0,4

0,1

0,1

0,1

0,1

0,6

Діоксид азоту

2,5

2,5

2,3

2,5

1,8

1,1

1,0

0,9

1,1

0,9

 

 

 

 

 

Стан забруднення поверхневих вод

(вересень 2019р.)

 

Результат пошуку зображень за запитом "Осінній Житомир"

 

     Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

     Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у вересні надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП  Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкното-монетний двір Національного банку України, міське комунальне підприємство «Бердичівводоканал».

     Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять протягом вересня   2019 року проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень.

     За результатами проведених досліджень якісний стан питних водосховищ знаходився на задовільному рівні, з позитивними сезонними змінами якісних показників, а саме по всіх контрольованих створах фіксувалось зниження вмісту марганцю, фосфату та заліза загального (крім р. Ірша, питний в/з м. Малин). Визначалось збільшення органічного забруднення води.

     Основні фактори які вплинули на зміни якісного стану вод, це зниження температури повітря і води, незначна кількість опадів та низька водність річок.

     Порівняно з відповідним місяцем 2018 року по всіх контрольованих створах фіксується зниження вмісту марганцю, решта показників суттєвих змін не зазнає.

     Вміст розчиненого у воді кисню знаходився у межах нормативних значень: суббасейн Прип’яті – 7,12-8,32 мгО2/дм3 ;  суббасейн середнього Дніпра -            8,08-10,80 мгО2/дм3.

     Характеристика якісного стану поверхневих вод у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з серпнем 2019 року:

     1. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір    м. Новоград-Волинський.

     Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, фіксується зниження вмісту марганцю з 0,11 до 0,073 мг/дм3, заліза загального з 0,427 до    0,4 мг/дм3. Показники які характеризують органічне забруднення суттєвих змін не зазнають  і знаходяться на рівні ХСК - 27,98 мгО2/дм3,  БСК5 - 2,88 мгО2/дм3.

 

 

 

      2. р. Уж, питний водозабір м. Коростень.

      Якісний стан водосховища не погіршився, вміст фосфатів знизився з 0,156 до 0,028 мг/дм3, азоту амонійного з 0,14 до 0,11 мг/дм3 та заліза загального з 0,439 до 0,322 мг/дм3. Визначається незначний ріст органічного забруднення за показниками ХСК з 21,38 до 28,90 мгО2/дм3 та  БСК5 з 2,32 до 2,64 мгО2/дм3.

      Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з серпнем 2019 року:

      1. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомир.     Якість води не погіршилась. Кольоровість води знизилась до фонових значень з 65 до 45 градусів, показники ХСК і БСК5 суттєвих змін не зазнають та знаходяться відповідно на рівні 47,47 мгО2/дм3 і 3,60 мгО2/дм3. Вміст заліза загального і надалі перевищує нормативне значення та становить 0,566 мг/дм3.

     2. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт Нова Борова.   Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, фіксується незначне зниження органічного забруднення за показниками ХСК з 34,99 до                        33,02 мгО2/дм3, БСК5 з 3,04 до 2,88 мгО2/дм3, заліза загального з 0,442 до 0,412 мг/дм3, азоту амонійного з 0,22 до 0,13  мг/дм3 та фосфатів з 0,042 до        0,036 мг/дм3.

 

 

 

     3. Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малин.

Якість води покращилась за показниками ХСК з 48,60 до 35,09 мгО2/дм3, БСК5 з  4,16 до 3,12и мгО2/дм3, фіксується зниження азоту амонійного з 0,22 до  0,16 мг/дм3, фосфатів з 0,134 до 0,016 мг/дм3 та  сульфатів з 61 до 54 мг/дм3. Вміст заліза загального  перевищує нормативні значення і зріс з 0,407 до 0,478 мг/дм3.

 

 

      4. Вознянське водосховище на р. Возня. питний водозабір м. Малин.

Якісний стан водосховища суттєвих змін не зазнає, визначається зміна зниження вмісту заліза загального з 0,665 до 0,485 мг/дм3, марганцю з 0,196 до 0,085 мг/дм3 та азоту амонійного з 0,21 до 0,17 мг/дм3. Показник ХСК дещо зріс з 29,16 до 37,15 мгО2/дм3 та БСК5 з 2,80 до 3,20 мгО2/дм3.

 

 

      5. Бердичівське водосховище на р. Гнилоп’ять, питний водозабір м. Бердичів.

Якісний стан водосховища погіршився за вмістом органічного забруднення за показниками ХСК з 29,16 до 64,56 мгО2/дм3, БСК5 з 2,8 до 4,96 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,21 до 0,72 мг/дм3, фосфатів з 0,144 до 0,23 мг/дм3. Зменшився вміст марганцю з 0,196 до 0,09 мг/дм3.

 

 

Радіаційний стан

(вересень 2019р.)

 

Пов’язане зображення

 

За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у вересні становив 13мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі - 18мкР/год. У Овруцькому районі - 13мкР/год. У Новоград-Волинському районі, Олевському районі та м. Житомир - 12мкР/год.