Житомирська обласна державна адміністрація

Управління екології та природних ресурсів

 

https://strana.ua/img/forall/u/0/29/чер3.jpg

 

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

 

січень 2019 року

Стан атмосферного повітря

(січень 2019 р.)

        Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомир у січні 2019 року здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Специфічні домішки - вісім важких металів визначались на одному посту - ПЗС №1 (вул. Вітрука, 31).

У січні Житомирським ЦГМ відібрано 600 проб  атмосферного повітря.  Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту та важких металів були проаналізовані в лабораторіях Централь­ної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Житомирського ЦГМ на місці.

Перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДК с.д.) відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила 2,4 ГДК с.д. (табл.1).

Середньомісячні концентрації інших домішок, що визначались, були нижче відповідних гранично допустимих концентрацій і складали: з діоксиду сірки - 0,7 ГДК с.д.; завислих речовин - 0,6                 ГДК с.д.; з оксиду вуглецю - 0,2 ГДК с.д.

Максимальні концентрації досягали  з діоксиду азоту  1,1 ГДК м.р.,  з завислих речовин і оксиду вуглецю - 0,3 ГДКм.р.,  з діоксиду сірки - 0,1 ГДКм.р.

Рівень забруднення повітря діоксидом азоту був дещо вищим на ПСЗ №2 (вул. М.Грушевського, 14/20), завислими речовинами – на ПСЗ №1 (вул. Вітрука, 31), діоксидом сірки та оксидом вуглецю - був однаковим на обох постах спостережень.

 

Таблиця 1. Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері Житомира (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК)

 

 

 

Домішки

Середньомісячні концентрації

Максимальні концентрації

Номери ПСЗ

По місту

Номери ПСЗ

По місту

  1

  2

ггрудень   2018

січень 2019

січень 2018

  1

  2

грудень 2018

січень 2019

січень       2018

Завислі речовини

0,6

0,5

0,5

0,6

0,7

 0,3

0,3

0,2

0,3

0,4

Діоксид сірки

0,7

0,7

0,6

0,7

1,1

 0,1

0,1

0,1

0,1

0,2

Оксид вуглецю

0,2

0,2

0,2

0,2

0,3

 0,2

0,3

0,2

0,3

0,4

Діоксид азоту

2,3

2,5

2,3

2,4

2,5

 1,0

1,1

1,0

1,1

0,9

 

 

 

У порівнянні з попереднім місяцем, рівень забруднення повітря оксидом вуглецю не змінився, іншими домішками - дещо підвищився. Порівняно з січнем 2018 р., середньомісячний вміст усіх домішок дещо знизився, більш помітно – з діоксиду сірки.

 

Стан забруднення поверхневих вод

(січень 2019 р.)

     Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу  інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

     Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у січні надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП  Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкнотно-монетний двір Національного банку України.

     Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять інформує, що протягом січня 2019 року БУВР Прип’яті проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень.

     За результатами моніторингу, якість води в контрольованих створах знаходилась на задовільному рівні. Фіксувалось зниження забруднення поверхневих вод органічними речовинами, що пов’язано з подальшими процесами самоочищення води, характерними для зимового періоду року.

     Вміст розчиненого у воді кисню, в поверхневих водах суббасейну Прип’яті, знаходився на рівні 12,72-13,92 мгО2/дм3 при нормі не нижче 4,0 мгО2/дм3.

     Характеристика якісного стану водних об'єктів у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з попереднім періодом спостережень:

     1.Новоград-Волинське водосховище на р. Случ. питний водозабір м. Новоград - Волинський. Якісний стан характеризується як стабільний, фіксується зниження заліза загального з 0,332 до 0,323 мг/дм3, решта показників суттєвих змін не зазнає.

     2. р. Уж, питний водозабір м. Коростень, Якість води питного водозабору погіршилась, фіксувався ріст забруднення поверхневих вод органічними речовинами ХСК з 22,18 до 27,55 мгО2/дм3, заліза загального з 0,262 до 0,94 мг/дм3 та марганцю з 0,07 до 0,21 мг/дм3.

 

 

     Вміст розчиненого у воді кисню, в поверхневих водах суббасейну середнього Дніпра, знаходився на рівні 11,36- 14,25 мгО2/дм3.

     Характеристика якісного стану водних об’єктів у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з попереднім періодом спостережень:

     1.Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомир. Якість води покращилась, визначається зниження органічного забруднення води ХСК з 35,77 до 28,29 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,46 до 0,31 мг/дм3.

     2. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт. Нова Борова. Якісний стан характеризується як стабільний, фіксується  зниження заліза загального з 0,258 до 0,253 мг/дм3 та органічного забруднення води ХСК з 28.29 до 26,83 мгО2/дм3.

     3. Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малин. Якість води покращилась, відмічається зниження органічного забруднення ХСК з 30,46 до 28,90 мгО2/дм3, заліза з 0,288 до 0,276 мг/дм3.        

     4. Вознянське водосховище на р. Возня. питний водозабір м. Малин. Якісний стан водосховища покращився за вмістом марганцю з 0,36 до 0,24 мг/дм3 та органічного забруднення ХСК з 30,46 до 24,77 мгО2/дм3, вміст заліза загального зріс з 0,288 до 0,644 мг/дм3.

     5. Бердичівське водосховище на р. Гнилоп’ять, питний водозабір м. Бердичів. Якість води покращилась за вмістом органічного забруднення води ХСК з 38,4 до 37,11 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,78 до 0,42 мг/дм3.

 

 

Відбір проб води на р. Уж - м. Коростень, р. Гнилоп’ять у м. Бердичів, р. Тетерів в районі міст Житомир, Радомишль і аналіз першого дня (за визначенням вмісту розчиненого кисню, БСК5, діоксиду вуглецю, водневого показника, температури води та гідрологічних характеристик) проводились Житомирським ЦГМ 11-14 січня. Аналіз води за іншими гідрохімічними показниками проводився в лабораторії спостережень за забрудненням поверхневих вод ЦГО ім. Бориса Срезневського, після отримання проби води 14 січня.

Річка Уж – м. Коростень.

Спостереження за станом забруднення р.Уж в районі Коростеня проводились  11 січня  у 2-х створах: а) 1 км вище міста; б) 1,5 км нижче міста.

Вміст розчиненого у воді кисню за даними спостережень був задовільним, на рівні 9,92 - 10,2 мгО2/дм3.

У січні, в обох створах пункту контролю, виявлено перевищення  гранично допустимих концентрацій (ГДК): за сполуками азоту амонійного у 1,4-1,7 рази; азоту нітритного - у 1,0-1,1 рази; сполуками хрому шестивалентного - у 5 разів. Концентрації  фенолів були на рівні   ГДК.

Концентрації решти забруднювальних речовин не перевищували нормативи рибогосподарського призначення.

Порівняно з січнем 2018р. у воді р.Уж, в обох створах  пункту спостережень, в районі Коростеня збільшився вміст сполук азоту нітритного. Поряд з цим, відбулось зменшення  концентрацій  сполук  хрому шестивалентного та фенолів.

 

 

Річка Гнилоп’ять – м. Бердичів

Спостереження за станом забруднення р. Гнилоп’ять, в районі м. Бердичів, проводились  11 січня у 2-х створах: а) 1 км вище міста; б) 3 км нижче міста. 

За даними спостережень, вміст розчиненого у воді кисню був у межах норми: 9,60 - 10,60 мгО2/дм3.

У січні, в обох створах спостережень, концентрації сполук азоту амонійного були в діапазоні від 9,0 до 12,3 ГДК; концентрація азоту  нітритного  перевищувала відповідні ГДК у 1,3 рази,  у нижньому створі. Вміст сполук міді,  в обох створах пункту контролю, був у межах від  1,6 до 2,0 ГДК, хрому шестивалентного від  4 до 6  ГДК,  мангану – 7,3-11,5 ГДК;  феноли   досягали  2 ГДК. На рівні  ГДК зафіксована  концентрація  сполук цинку у нижньому створі.

На р. Гнилоп’ять, у створі 3 км нижче міста, спостерігались випадки  високого забруднення за вмістом сполук азоту амонійного на рівні  12,3 та  за вмістом сполук мангану - 11,5 ГДК.

Решта забруднювальних речовин, що визначалась, не перевищувала відповідних  санітарно-гігієнічних нормативів.

Порівняно з аналогічним періодом 2018р., у воді р. Гнилоп’ять в  обох  створах  пункту  спостережень  відбулось збільшення вмісту сполук азоту амонійного, у верхньому створі - сполук мангану. Покращилась  якість води  через зменшення концентрацій сполук міді, цинку, фенолів в обох  створах м.Бердичів та  сполук мангану - у нижньому створі міста.

Річка Тетерів - м. Житомир

Спостереження за станом забруднення р.Тетерів, в районі м.Житомир, проводились 11 січня  у 2-х створах: а) 4,5 км вище міста; б) 2,5 км нижче міста.

У січні,  вміст розчиненого у воді кисню був в межах норми: 9,28- 10,6 мгО2/дм3.

Зафіксований в обох створах  спостережень вміст сполук азоту амонійного становив 1,6–11,5 ГДК,  мангану – 11-14 ГДК. Концентрації сполук міді в обох створах досягали 1,2 ГДК, хрому шестивалентного - 4 ГДК, фенолів – 1-2 ГДК. Вміст сполук  цинку був на рівні ГДК. У нижньому створі пункту контролю, концентрація азоту нітритного    перевищувала   відповідні  ГДК  у 2,9 рази; нафтопродуктів – у 2,4 рази; вміст сполук заліза загального підвищився до  5,2 ГДК, у  створі 4,5 км вище міста.

Решта забруднювальних речовин, що визначалась, не перевищувала рівень відповідних нормативів.

Порівняно з січнем 2018р,. у воді р.Тетерів в обох створах пункту м. Житомир зафіксовано покращення якості води через зменшення концентрацій сполук міді, цинку, хрому шестивалентного. Поряд з цим, відбулось збільшення вмісту сполук азоту амонійного, мангану  в обох  створах міста, сполук заліза загального - у верхньому створі, нафтопродуктів - у нижньому створі пункту контролю.

Річка Тетерів - м. Радомишль.

     Спостереження за станом забруднення проводились 14 січня, у 2-х створах: а) 1 км вище міста;   б) 1 км нижче міста.

За даними спостережень, вміст розчиненого у воді кисню складав 12,5 – 12,8  мгО2/дм3.

У січні, в обох створах спостережень, концентрації сполук азоту амонійного  перевищували відповідні санітарно-гігієнічні нормативи у 9,1 - 10,1 рази, азоту нітритного - у 1,7-1,8 рази, нафтопродуктів - у 1,4-3,6 рази, сполук хрому шестивалентного – у 5-8 разів, фенолів – у 1-4 рази.

Решта забруднювальних речовин були у межах відповідних ГДК.

Порівняно з січнем 2018 р., у воді р. Тетерів в обох створах пункту контролю м.Радомишль, збільшились концентрації сполук азоту амонійного, азоту нітритного, нафтопродуктів, у верхньому створі - сполук хрому шестивалентного та фенолів.

      За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП  “Житомирводоканал” в січні місяці 2019р., забруднення р. Тетерів та р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

     Якість зворотних вод скидів №2, №5, №6 відповідають нормативам ГДС.

     Індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) скидів №2,5,6 складає по 5000 в 1 дм3, при нормі затверджених властивостей зворотних вод 5000 в 1 дм3.

     За даними гідрохімічних спостережень р.Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду №2 вміст розчинного кисню був на рівні 10,99-10,7 мгО2/ дм3. За показниками ХСК, БСК5, залізу, поверхнева вода річки Тетерів вище та нижче скиду №2 не відповідає нормативам господарського використання (СанПиН № 4630-88).

     В аналізах гідрохімічних спостережень р.Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду №5 вміст розчинного кисню був на рівні 10,74-10,82 мгО2/дм3. По нормативам ХСК, БСК5, залізу,  поверхнева вода річки Тетерів не відповідає нормативам (СанПин).

     В поверхневих водах р. Кам'янка вміст розчиненого кисню був на рівні 10,3 мгО2/дм3. В створах спостережень 500 м вище та 500 м нижче скиду №6 поверхнева вода р.Кам'янка по показниках: азот амонійний, фосфатах, залізу, нітритах (р. Кам’янка 500 м нижче скиду №6 ), ХСК, БСК5  - не відповідає рибогосподарським нормативам (ОБУВ) .

     У січні 2019 року, в стічних водах очисних споруд Фабрики банкнотного паперу Банкнотно-монетного двору Національного банку України, що скидаються в р. Ірша перевищень допустимих норм ГДС не виявлено.

 

Радіаційний стан

(січень 2019р.)

За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у січні становив  14мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у     Коростенському районі - 18мкР/год; в Овруцькому районі -              13мкР/год, у Новоград-Волинському, Олевському районі та                               м. Житомир - 12мкР/год.

 

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Житомирської області: