Житомирська обласна державна адміністрація

Управління екології та природних ресурсів

 

Світлина від Житомирськія Гідрометцентра.

 

 

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

 

Травень 2019 року

Стан атмосферного повітря

(травень 2019р.)

 

     Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомир у травні 2019 року здійснювався на двох стаціонарних постах спостережень: ПВЗ №1 - вул.Вітрука, 31; ПВЗ №2 - вул.Михайла Грушевського, 14/20 за вмістом чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Специфічні домішки - вісім важких металів, визначались на одному посту - ПЗС №1 (вул.Вітрука, 31).

      Інформація про стан забруднення атмосферного повітря не надходила.

 

Стан забруднення поверхневих вод

(травень 2019р.)

 

     Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу       інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

     Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у травні надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП  Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкнотно-монетний двір Національного банку України.

     Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять інформує, що протягом травня 2019 року БУВР Прип’яті проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень та 1 транскордонному водному об’єкті та 1 транскордонному водному об’єкті.

          За результатами проведених досліджень порівняно з квітнем фіксується погіршення якісних показників. Основні фактори, що вплинули на зміни в якісному стані поверхневих вод – ріст температури повітря і води, інтенсивні та часті опади призвели до різкого збільшення водності та підйомів рівнів води на річках, у першу чергу Случі та Уборті суббасейну Прип’яті. Як наслідок, у цих річках кольоровість води зросла відповідно до 120 та 185 градусів порівняно Основні фактори, що вплинули на зміни в якісному стані поверхневих вод - ріст температури повітря і води, інтенсивні та часті опади призвели до різкого збільшення водності та підйомів рівнів води на річках, у першу чергу Случі та Уборті суббасейну Прип’яті. Як наслідок, у цих річках кольоровість води зросла відповідно до 120 та 185 градусів. На всіх питних водозаборах, крім р.Ірша,, крім р.Ірша,  фіксується підвищення вмісту органічного забруднення за показниками ХСК та БСК5 та  азоту амонійного. В річках Случ, Уж, Тетерів та Гнилоп’ять визначається збільшення забруднення біогенними речовинами (сполуками заліза). Вищезазначені фактори спричинили ріст. В річках Случ, Уж, Тетерів та Гнилоп’ять визначається збільшення забруднення біогенними речовинами (сполуками заліза). Вищезазначені фактори спричинили ріст марганцю в річках Случ, Уж, Гнилоп’ять та Ірша (Малинське водосховище).в річках Случ, Уж, Гнилоп’ять та Ірша (Малинсь

     Порівняно з відповідним місяцем 2018 року – в річках Случ, Уж, Тетерів та Гнилоп’ять визначається збільшення сполук залізав річках Случ, Уж, Тетерів та Гнилоп’ять визначається збільшення сполук заліза.

     Вміст розчиненого у воді кисню у водних об’єктах області протягом травня травня знизився і знаходився у суббасейні річки Прип’ять 7,2-10,2-7,2-10,24 мгО2/дм3 та суббасейні середнього Дніпра 9,04-– 9,04-10,56 мгО2/дм3 при нормі не менше 4,0 мгО2/дм3.

     Характеристика якісного стану водних об'єктів у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з попереднім періодом спостережень:

     1. Новоград-Волинське водосховище на р.Случ, питний водозабір м.Новоград-Волинський.

      Якісний стан водосховища погіршився, показники які характеризують органічне забруднення води зросли ХСК з 28,91 до 44,35 мгО2/дм3, заліза загального з 0,387 до 1,190 мг/дм3 , марганцю з 0,09 до 0,21 мг/дм3.

     2. р.Уж, питний водозабір м.Коростень,

      Якість води питного водозабору погіршилась за вмістом органічних речовин за показниками ХСК з 28,22 до 35,36 мгО2/дм3 та БСК5 з 2,72 до 3,20 мгО2/дм3, вмістом азоту амонійного з 0,16 до 0,39 мг/дм3, марганцю 0,06 до 0,16 мг/дм3 та заліза загального 0,653 до 1,02 мг/дм3. Кольоровість води підвищилась з 40 до 105 градусів.

 

 

     3. р.Уборть, права притока р.Прип’ять, с.Рудня Хочинска, кордон з Білоруссю.

     Порівняно з квітнем кольоровість води підвищилась з 90 до 185 градусів, як наслідок визначається ріст органічного забруднення води ХСК з 34,27 до 74,48 мгО2/дм3  БСК5  з 3,04 до 4,40 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,17 до 0,66 мг/дм3. Вміст заліза загального знизився з 1,858 до 1,483 мг/дм3 та марганцю з 0,14 до 0,07 мг/дм3.

 

     Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з квітнем 2019 року:

     1. Водосховище «Відсічне» на р.Тетерів, питний водозабір м.Житомир.     Якість води погіршилась, відмічається ріст органічного забруднення води    ХСК з 27,35 до 44,69 мгО2/дм3, БСК5 з 2,68 до 3,68 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,22 до 0,35 мг/дм3, заліза загального з 0,247 до 0,598 мг/дм3.

     Кольоровість води підвищилась з 40 до 65 градусів.

 

 

     2. Іршанське водосховище на р.Ірша, питний водозабір смт.Нова Борова.   Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, фіксується незначне зниження забруднення поверхневих вод органічними речовинами ХСК з 24,19 до 22,88 мгО2/дм3, БСК5 з 2,56 до 2,48 мгО2/дм3, заліза загального з 0,268 до 0,221 мг/дм3.

 

 

     3. Малинське водосховище на р.Ірша, питний водозабір м.Малин.

Якість води суттєвих змін не зазнала, показники які характеризують органічне забруднення води знизились: ХСК з 28,22 до 24,96 мгО2/дм3,

БСК5 з 2,80 до 2,56 мгО2/дм3, азот амонійний з 0,20 до 0,13 мг/дм3 та залізо загальне з 0,297 до 0,272 мг/дм3. Фіксується лише ріст марганцю з 0,13 до 0,32 мг/дм3.

 

 

   4. Вознянське водосховище на р.Возня. питний водозабір м.Малин.

Якість води водосховища погіршився, кольоровість води зросла з 35 до 80 градусів, показник ХСК підвищився з 26,21 до 33,28 мгО2/дм3, БСК5 з 2,64 до 3,12 мгО2/дм3, азот амонійний з 0,17 до 0,30 мг/дм3. Вміст заліза загального зменшився з 0,392 до 0,367 мг/дм3.

 

     5. Бердичівське водосховище на р.Гнилоп’ять, питний водозабір м.Бердичів.

Якісний стан водосховища погіршився, фіксується підвищення органічного забруднення ХСК з 28,29 до 48,36 мгО2/дм3, БСК5 з 2,96 до 3,92 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,17 до 0,29 мг/дм3, марганцю з 0,070 до 0,220 мг/дм3 та  заліза загального з 0,249  до  0,566 мг/дм3.

 

 

            За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” в травні 2019 р. забруднення р.Тетерів та р.Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

         Якість зворотних вод скидів № 2, № 5,7 № 6 відповідають гранично-допустимому скиду (ГДС) речовин у водний об’єкт за стічними водами.

Індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) скидів № 2,5,7,6 складає по 5000 в 1 дм3, при нормі затверджених властивостей зворотних вод 5000 в 1 дм3.

         По створах р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 2, р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 5,7 - поверхнева вода не відповідає господарсько-побутовому нормативу СанПин № 4630-88 по показниках ХСК, БСК5, залізу.  Вміст розчинного кисню 7,83-7,76; 7,85-8,0 мгО2/дм3 .

         По створах р. Кам'янка (річка 500 м вище скиду № 6 та 500 м нижче скиду № 6) по показниках ХСК, БСК5, азоту амонійного, фосфатах, залізу, нітритах - поверхнева вода не відповідає рибогосподарському нормативу (ОБУВ). Вміст розчинного кисню 7,95 мгО2/дм3.

      У травні 2019 року, в стічних водах очисних споруд Фабрики банкнотного паперу Банкнотно-монетного двору Національного банку України, що скидаються в р.Ірша перевищень допустимих норм ГДС не виявлено.

 

 

Радіаційний стан

(травень 2019р.)

 

За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у травні становив  13мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у     Коростенському районі - 18мкР/год; у Новоград-Волинському, Овруцькому та м.Житомир - 12мкР/год,  в Олевському районі - 13мкР/год.

 

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Житомирської області: