Житомирська обласна державна адміністрація

Управління екології та природних ресурсів

https://www.zhitomir.info/f/images/2019/07/29/185810/4e5d56b4d2942082459c7f96a2e85e71_w859_h569.jpg

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Липень 2019 року

Стан атмосферного повітря

(липень 2019 р.)

 

Слоисто-кучевые облака

 

     Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомир у липні 2019 року здійснювався на двох стаціонарних постах спостережень: ПВЗ №1 - вул. Вітрука, 31; ПВЗ №2 - вул. Михайла Грушевського, 14/20 за вмістом чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Специфічні домішки - вісім важких металів, визначались на одному посту - ПЗС №1 (вул. Вітрука, 31).

      У липні Житомирським ЦГМ відібрано  648  проб  атмосферного повітря.  Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту та важких металів були проаналізовані в лабораторіях Централь­ної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Житомирського ЦГМ на місці.

За даними спостережень перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДК с. д.) відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила 2,3 ГДК с. д. (табл.1).

Середньомісячні концентрації інших домішок, що визначались, були нижче відповідних гранично допустимих концентрацій і складали: з діоксиду сірки –   0,8 ГДК с. д.;  з завислих речовин -  0,5 ГДК с. д.; з оксиду вуглецю –   0,1 ГДК с. д.

Максимальні концентрації досягали  з діоксиду азоту – 1,0 ГДК м. р.,  з завислих речовин – 0,4 і ГДК м. р., з  оксиду вуглецю – 0,1 ГДК м. р.,  з діоксиду сірки – 0,2 ГДК м. р.

Рівень забруднення повітря за всіма домішками був однаковим на обох постах спостережень.

У порівнянні з попереднім місяцем рівень забруднення атмосферного повітря міста діоксидом азоту дещо знизився, іншими домішками – не змінився.

Порівняно з липнем 2018 року у повітрі міста знизився вміст оксиду вуглецю та завислих речовин.

 

Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері Житомира  (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК)

                                                                                                                                     Таблиця 1

 

 

Домішки

Середньомісячні концентрації

Максимальні концентрації

Номери ПСЗ

По місту

Номери ПСЗ

По місту

  1

  2

червень   2019

липень 2019

липень 2018

  1

  2

червень 2019

липень 2019

липень       2018

Завислі речовини

0,5

0,5

0,4

0,5

0,8

0,4

0,3

0,3

0,4

0,4

Діоксид сірки

0,8

0,8

0,8

0,8

0,7

 0,2

0,1

0,1

0,2

0,1

Оксид вуглецю

0,1

0,1

0,1

0,1

0,4

 0,1

0,1

0,2

0,1

2,2

Діоксид азоту

2,3

2,3

2,5

2,3

2,3

 1,0

1,0

1,1

1,0

0,9

 

 

 

Стан забруднення поверхневих вод

(липень 2019р.)

 

River-kamyanka-zhytomyr.jpg

 

     Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

     Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у липні надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП  Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкното-монетний двір Національного банку України.

     Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять протягом липня           2019 року проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень.

      Основні фактори які вплинули на позитивні зміни якісного стану вод, це зниження температурного фону повітря і води, короткочасні дощі. По всіх контрольованих створах фіксувався спад органічного забруднення води, вміст азоту амонійного, марганцю, заліза загального, а кольоровість води знизилась до фонових значень.

      Порівняно із липнем 2018 року по всіх контрольованих створах фіксується збільшення вмісту заліза загального, а в річках Тетерів, Гнилоп’ять та Возня – марганцю.

      Вміст розчиненого у воді кисню знаходився у межах нормативних значень: суббасейн Прип’яті – 7,20-8,70 мгО2/дм3 та суббасейн середнього Дніпра –   7,12-11,60 мгО2/дм3.

      Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з червнем:

      1. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір   м. Новоград-Волинський.

      Якісний стан водосховища покращився, фіксується зниження азоту амонійного з 0,24 до 0,17 мг/дм3, марганцю з 0,183 до 0,100 мг/дм3, органічного забруднення ХСК з 45,41 до 27,98 мгО2/дм3 та заліза загального з 0,635 до         0,527 мг/дм3. Кольоровість води знизилась з 160 до 45 градусів.

 

 

      2. р. Уж, питний водозабір м. Коростень.

      Якість води покращилась. Відмічається зниження органічного забруднення  ХСК з 47,84 до 23,94 мгО2/дм3, БСК5 з 3,76 до 2,40 мгО2/дм3, азоту амонійного з  0,61 до 0,26 мг/дм3, заліза загального з 2,184 до 0,525 мг/дм3 та марганцю з  0,137 до 0,1 мг/дм3. Кольоровість води знизилась до фонових значень з 158 до    40  градусів.

 

      Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з червнем 2019 року:

      1. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомир.     Якість води покращилась за показниками ХСК з 48 до 34,27 мгО2/дм3, БСК5 з 3,92 до 3,36 мгО2/дм3, заліза загального з 0,681 до 0,525 мг/дм3, сульфатів з 38 до  29  мг/дм3. Кольоровість води знизилась з 107 до 60 градусів.

 

 

 

 

 

 

 

 

     2. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт. Нова Борова.   Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, фіксується  зниження вмісту сульфатів з 58 до 38 мг/дм3, органічного забруднення ХСК з 29,12 до  26,11 мгО2/дм3, БСК5 з 2,88 до 2,48 мгО2/дм3, заліза загального з 0,49 до   0,375 мг/дм3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     3. Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малин.

Якість води покращилась, фіксується зниження вмісту марганцю з 0,179 до   0,80 мг/дм3, сульфатів з 83  до 67 мг/дм3,  ХСК з 31,20 до 26,11 мгО2/дм3, БСК5 з 3,04 до 2,72 мгО2/дм3, заліза загального з 0,511 до 0,400 мг/дм3. Незначний ріст фосфатів з 0,004 до 0,016 мг/дм3.

 

 

 

      4. Вознянське водосховище на р. Возня. питний водозабір м. Малин.

Якісний стан водосховища суттєвих змін не зазнає, фіксується зниження органічних речовин ХСК з 42,10 до 21,76 мгО2/дм3, БСК5 з  3,52 до 2,24 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,58 до 0,25 мг/дм3, сульфатів з 54 до  32 мг/дм3. Спостерігається ріст заліза загального з 0,529 до 0,625 мг/дм3 та марганцю з 0,128 до 0,450 мг/дм3. Кольоровість води знизилась з 45 до 35.

 

      5. Бердичівське водосховище на р. Гнилоп’ять, питний водозабір м. Бердичів.

Якісний стан водосховища покращився за всіма показниками. Фіксується зниження органічного забруднення ХСК з 63,98 до 57,12 мгО2/дм3, БСК5 з 4,16 до 4,08 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,42 до 0,21 мг/дм3, фосфатів з 0,067 до          0,020 мг/дм3, заліза загального 0,711 до 0,462 мг/дм3 та марганцю з 0,212 до     0,140 мг/дм3. Кольоровість води знизилась з 90 до 50 градусів.

 

 

      За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” в липні 2019 р. забруднення р. Тетерів та р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

     Якість зворотних вод скидів № 2, № 5, № 6 відповідають гранично-допустимому скиду (ГДС) речовин у водний об’єкт за стічними водами.

     В скидах № 2, 5 зафіксовано незначне перевищення індексу ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) 6 200 в 1 дм3 при нормі затверджених властивостей зворотних вод 5 000 в 1 дм3, в скиді № 6 індекс ЛПК складає 5 000 в 1 дм3.

     По створах р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 2, р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 5 - поверхнева вода не відповідає господарсько-побутовому нормативу СанПин № 4630-88 по показниках ХСК, БСК5, залізу.  Вміст розчинного кисню:  7,13-6,64; 6,48-6,84 мгО2/дм3.

     По створах р. Кам'янка (річка 500 м вище скиду № 6 та 500 м нижче скиду       № 6) по показниках ХСК, БСК5, азоту амонійного, фосфатах, залізу, нітритах (річка 500 м нижче скиду № 6) - поверхнева вода не відповідає рибогосподарському нормативу (ОБУВ). Вміст розчинного кисню 6,65-  6,51 мгО2/дм3.

     У липні 2019 року, в стічних водах очисних споруд Фабрики банкнотного паперу Банкното-монетного двору Національного банку України, що скидаються в р. Ірша перевищень допустимих норм ГДС не виявлено.

 

Радіаційний стан

(липень 2019р.)

 

Результат пошуку зображень за запитом "радіаційний фон"

 

За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у липні становив  13мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у     Коростенському районі - 18мкР/год; у Новоград-Волинському, Олевському, Овруцькому районах та м. Житомир - 12мкР/год.

 

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря   по метеорологічним станціям Житомирського ЦГМ за липень 2019 року