Управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА

ОГЛЯД    СТАНУ    ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІІІ  квартал 2016 року

 

Стан атмосферного повітря

(вересень 2016р.)

 

Моніторинг забруднення атмосферного повітря  в місті  Житомирі у вересні здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом трьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки та діоксиду азоту. Специфічні домішки* – вісім важких металів визначались на одному посту.

За даними спостережень перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДКс.д.**) відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила  2,3 ГДКс.д. (табл.).

Середньомісячні концентрації інших визначаємих домішок складали: з завислих речовин – 0,9 ГДКс.д., з діоксиду сірки – 0,7 ГДКс.д.

Максимальні концентрації становили: з діоксиду азоту – 1,1 ГДКм.р., з завислих речовин – 0,4 ГДКм.р., з діоксиду  сірки – 0,2 ГДКм.р.

Рівень забруднення  повітря  діоксидом азоту був дещо вищим в районі ПСЗ № 2 (на розі вулиць М. Грушевського та Покровської), завислими речовинами та діоксидом сірки – однаковим на обох постах спостережень.

  

Таблиця. Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері Житомира (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК)  за вересень 2016 р.  і  в порівнянні з вереснем 2015 р.

 

 

Середньомісячні концентрації

Максимальні концентрації

Домішки

Номери постів (ПСЗ)

По місту

Номери постів (ПСЗ)

По місту

 

№ 1

№ 2

2016

2015

№ 1

№ 2

2016

2015

Завислі речовини

0,9

0,9

0,9

0,9

0,4

0,4

0,4

0,4

Діоксид сірки

0,7

0,7

0,7

0,7

0,1

0,2

0,2

0,1

Діоксид азоту

2,0

2,3

2,3

2,3

0,9

1,1

1,1

0,8

 

У порівнянні з попереднім місяцем вміст діоксиду азоту дещо підвищився, інших домішок – майже не змінився.

Порівняно з вереснем минулого року рівень забруднення атмосферного повітря міста за всіма домішками не змінився.

 

Динаміка вмісту середньомісячних концентрацій ЗР в атмосферному повітрі м. Житомира (у кратностях ГДК) наведена на мал. 1.

 

Мал.1

 

 

Стан забруднення поверхневих вод

(вересень 2016р.)

Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у ІІІ кварталі надали Житомирське обласне управління водних ресурсів, КП «Житомирводоканал», КП «Водоканал» Коростенської міської ради, КП Новоград-Волинської міської ради «ВУВКГ», МКП «Бердичівводоканал», Центральна геофізична обсерваторія.

Перевищення гранично допустимої концентрації за нормами ДСанПіН № 4630-88 для поверхневих вод водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування протягом вересня спостерігалося по усіх питних водозаборах за показниками БСК5 (біохімічне споживання кисню) і ХСК (хімічне споживання кисню), а заліза загального лише в р.Возня та вмістом марганцю - в річці Ірша (Малинське водосховище).

Порівняно з аналогічним періодом минулого року коли показник ХСК у питних водосховищах знаходився на рівні від 26,2 до 45,5 мгО2/дм3, зараз цей показник складає 25,6 до 76,8 мгО2/дм3 (ГДК 15,0 мгО2/дм³) , а БСК 5 - від 2,55 до 4,49 мгО/дм3, на даний час – від 2,72 до 6,62 мгО/дм3 (ГДК 2,26 мг/дм³).

 

Характеристика стану якості води у розрізі питних водосховищ Житомирської області за III квартал 2016 року та тенденції щодо їх змін порівняно з аналогічним періодом минулого року:

1. Водосховище «Відсічне» на р.Тетерів, питний водозабір м.Житомира. Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні від 9,97 до 10,8 мг/дм3 при нормі не нижче 4,0 мг/дм3. За результатами аналізів зросли показники ХСК з 35,7 до 42,9 мгО/дм3 (ГДК 15,0 мгО/дм3), БСК5 з 3,36 до 3,91 мг02/дм3 (ГДК 2,26 мг02/дм3), решта гідрохімічних показників знаходиться у межах нормативно-граничних значень.

2. Малинське водосховище на р.Ірша, питний водозабір м. Малина. Вміст розчиненого у воді кисню знаходився на рівні від 8,32 до 9,44 мг/дм3. Зросли показники ХСК з 30,4 до 31,97 мгО/дм3 (ГДК 15,0 мгО/дм3), БСК5 з 2,91 до 3,06 мг02/дм3 (ГДК 2,26 мг02/дм3 ), марганець з 0,29 до 0,669 мг/дм3 (ГДК 0,1 мг/дм3).

3. Вознянське водосховище на р.Возня, питний водозабір м. Малина. Вміст розчиненого кисню становив 8,56-10,4 мг/дм3. Фіксується коливання показників як в одну так і іншу сторони. Зросли показники ХСК з 37,2 до 54,3 мгО/дм3 (ГДК15,0 мгО/дм3), БСК5 з 3,52 до 5,12 мг02/дм3 (ГДК 2,26 мг02/дм3 ), а марганець знизився з 0,953 до 0,114 мг/дм3 (ГДК 0,1 мг/дм3), залізо з 0,82 до 0,44 мг/дм3 (ГДК 0,3 мг/дм3).

З 16.10.2014 року водозабір на р.Возня законсервований, водопостачання м. Малина здійснюється лише з Малинського водосховища на р.Ірша.

4. Іршанське водосховище на р.Ірша, питний водозабір смт.Іршанськ. Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні від 8.8 до 9.04 мг дм3. Якісний стан Іршанського водосховища характеризується як стабільний, показник ХСК знизився з 31,7 до 28,3 мг02/дм3 (ГДК15,0 мгО/дм3), БСК5 з 3,01 до 2,77 мг02/дм3 (ГДК 2,26 мг02/дм3 ), решта гідрохімічних показників знаходиться у межах нормативно-граничних значень.

5. Бердичівське водосховище на р. Гнилоп'ять, питний водозабір м.Бердичева. Якісний стан води питного водосховища погіршився. Вміст розчиненого кисню становив 6,4 мг/дм3, кольоровість води при фонових значеннях 30-35 градусів підвищилась до 65 градусів, а прозорість знизилась до 17 см при нормі не нижче 20 см. Зросли показники ХСК з 26,4 до 51,74 мг/дм3 (ГДК 15,0 мг/дм3), БСК5 з 2,56 до 4,98 (ГДК 0,1 мг/дм3).

6. р. Уж, питний водозабір м. Коростень. Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні 7,84 мг/дм3. Також зросли показники ХСК з 26,7 до 31,1 мг/дм3 (ГДК 15,0 мг/дм3), БСК5 з 2,56 до 2,82 (ГДК 0,1 мг/дм3), марганець з 0,058 до 0,088 мг/дм3 (ГДК 0,1 мг/дм3).

 

Середні концентрації поширених забруднюючих речовин по водозабору Відсічне р.Тетерів м.Житомира наведені на мал. 2:

 

 

Мал.2


У створі водозабору м. Новоград-Волинського (рлуч) вода відповідає нормам господарсько-питного водокористування. Середні концентрації поширених забруднюючих речовин наведені на мал. 3:

 

Мал. 3

Середні концентрації поширених забруднюючих речовин у створі водозабору м. Малин та смт Іршанськ (Іршанське водосховище - р. Ірша та Вознянське водосховище - р. Возня) наведені на мал. 4:

Мал.4

 

Оцінка забрудненості поверхневих вод

Результати хімічних аналізів води за червень свідчать про наступне.

Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні 7,44 - 10,80 мг/дм³ при нормі не нижче 4,0 мг/дм³, а температура поверхневої  води – 18-24 °С.

За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” в ІІІ кварталі 2016 р. забруднення р. Тетерів та р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

В пробах води р. Тетерів 500 м вище скиду № 2 та 500 м нижче скиду № 2 вміст розчинного кисню 6,74 мгО2/дм3. По ХСК в 1,41 р., БСК5 в 1,43 р., залізу в 1,03 р. (р. Тетерів нижче скиду № 2) поверхнева вода не відповідає нормативам СанПин №4630-88.

         За даними гідрохімічних спостережень р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 5 вміст розчинного кисню 6,85 мгО2/дм3. По показниках ХСК в 1,44, БСК5 в 1,5 р., залізу в 1,04 р. поверхнева вода не відповідає господарсько-побутовим нормативам (СанПин №4630-88).

         По створах р. Кам'янка (річка 500 м вище скиду № 6 та 500 м нижче скиду № 6) по п’яти показниках (ХСК – 1,07 р, БСК5 – 1,45 р, азоту ам. – 2,46 р., фосфатах – 6,56 р, залізу – 3,41 р.), нітритах – 1,62 р. (р. 500 м нижче скиду № 6) вода не відповідає рибогосподарському нормативу (ОБУВ). Вміст розчинного кисню в межах 7,17 мгО2/дм3.

 

Радіаційний стан

(вересень 2016р.)

За даними обласного центру з гідрометеорології та обласної санітарно–епідеміологічної станції середньомісячний рівень гамма-фону по області в вересні становив – 14 мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі – 19 мкР/год; найменший – 12 мкР/год у Новоград-Волинському районі. 

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Житомирської області:

Мал.5