Житомирська обласна державна адміністрація

Управління екології та природних ресурсів

Пов’язане зображення

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

Листопад 2019 року

                                                                                                                                 

                                                                                                                                 Стан атмосферного повітря

(листопад 2019р.)

 

Результат пошуку зображень за запитом "фото атмосфери"

                                                                                                                                     

Моніторинг забруднення атмосферного повітря  в місті  Житомирі у листопаді здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом чотирьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю і діоксиду азоту. Специфічні домішки – вісім важких металів визначались тільки на ПСЗ    № 1 (вул. Вітрука, 31).

У листопаді Житомирським ЦГМ відібрано 560 проб атмосферного повітря.  Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту та важких металів були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Житомирського ЦГМ на місці.

За даними спостережень перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДК с. д.) відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила  2,5 ГДК с. д. (таблиця).

Середньомісячні концентрації інших домішок складали: з діоксиду сірки - 0,7 ГДК с. д., з завислих речовин - 0,4 ГДК с. д., з оксиду вуглецю -  0,2 ГДК с. д.

Максимальні концентрації становили: з діоксиду азоту - 1,0 ГДК м. р., з завислих речовин - 0,3 ГДК м. р., з діоксиду сірки - 0,1 ГДК м. р. і оксиду вуглецю - 0,2 ГДК м. р.

 Рівень забруднення повітря оксидом вуглецю та завислими речовинами був дещо вищим в районі ПСЗ № 2 (на розі вулиць Михайла Грушевського та Покровської), вміст інших домішок був однаковим на обох постах спостережень.

У порівнянні з жовтнем 2019 року рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту підвищився, іншими домішками – майже не змінився.

Порівняно з листопадом минулого року підвищився вміст діоксиду азоту, знизився вміст завислих речовин.

 

Середньомісячні і максимальні концентрації забруднювальних речовин     в атмосфері міста Житомира  (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК)

                                                                                                                                  Таблиця

 

 

Домішки

Середньомісячні концентрації

Максимальні концентрації

Номери ПСЗ

По місту

Номери ПСЗ

По місту

1

2

жовтень 2019

листопад 2019

листопад 2018

1

2

жовтень 2019

листопад 2019

листопад 2018

Завислі речовини

0,3

0,5

0,4

0,4

0,7

0,3

0,3

0,3

0,3

0,4

 Діоксид сірки

0,7

0,7

0,8

0,7

0,8

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Оксид вуглецю

0,2

0,2

0,1

0,2

0,3

0,1

0,2

0,2

0,2

0,6

Діоксид азоту

2,3

2,5

2,3

2,5

2,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

 

 

 

 

 

 

Стан забруднення поверхневих вод

(листопад 2019р.)

 

Пов’язане зображення

 

       Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

       Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у листопаді надали Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять, КП  Житомирської міської ради «Житомирводоканал», КП Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, банкното-монетний двір Національного банку України, міське комунальне підприємство «Бердичівводоканал».

       Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять протягом листопада 2019 року проводило державний моніторинг якісного стану масивів поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення на 7 пунктах спостережень та одному транскордонному створі.

       За результатами проведених досліджень якісний стан питних водосховищ знаходився на задовільному рівні. По всіх питних водозаборах фіксується зниження органічного забруднення, фосфатів та азоту амонійного (крім р. Случ, питний водозабір м. Новоград-Волинський та р. Гнилоп’ять, питний водозабір   м. Бердичів).

       Вміст розчиненого у воді кисню в порівнянні з жовтнем дещо знизився, але знаходиться у межах нормативних значень: суббасейн Прип’яті – 9,44-10,56 мгО2/дм3 ;  суббасейн середнього Дніпра - 8,48-10,72 мгО2/дм3.

       Характеристика якісного стану поверхневих вод у суббасейні річки Прип’ять, порівняно з жовтнем 2019 року:

       1. Новоград-Волинське водосховище на р. Случ, питний водозабір м. Новоград-Волинський.

       Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, фіксується зниження органічного забруднення ХСК з 33,02 до 27,98 мгО2/дм3,  БСК5 з 3,20 до 2,80 мгО2/дм3, фосфатів з 0,054 до 0,011 мг/дм3 та марганцю з 0,095 до            0,085 мг/дм3. Зріс вміст азоту амонійного з 0,11 до 0,22 мг/дм3 та вміст заліза загального з 0,393 до 0,448 мг/дм3.

 

   

 

        2. р. Уж, питний водозабір м. Коростень.

       Якість води у питному водозаборі суттєвих змін не зазнає, відмічається зниження вмісту фосфатів з 0,035 до 0,006 мг/дм3 і азоту амонійного з 0,24 до  0,20 мг/дм3 та відмічається підвищення заліза загального з 0,614 до                        0,825 мг/дм3, марганцю з 0,130 до 0,182 мг/дм3, сульфатів з 42 до 58 мг/дм3. Показники, які характеризують органічне забруднення відповідають значенням:  ХСК - 25,27 мгО2/дм3,  БСК5 - 2,56 мгО2/дм3.

 

 

       3. р. Уборть, с. Рудня Хочинська, кордон з Білоруссю.

       Порівняно із серпнем, якість води покращилась за вмістом органічних речовин ХСК з 52,49 до 39,52 мгО2/дм3, БСК5 3,84 до 3,44 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,56 до 0,36 мг/дм3, заліза загального з 3,312 до 1,740 мг/дм3, марганцю з 0,090 до 0,053 мг/дм3. Кольоровість води знизилась з 260 до 150 градусів. Фіксується збільшення вмісту сульфатів з 26 до 45 мг/дм3.

 

 

       Характеристика якісного стану масивів поверхневих вод у суббасейні середнього Дніпра, порівняно з жовтнем 2019 року:

       1. Водосховище «Відсічне» на р. Тетерів, питний водозабір м. Житомир. Якісний стан водосховища характеризується як стабільний. Фіксується незначне зниження органічного забруднення за показниками ХСК з 45,76 до                        41,60 мгО2/дм3, БСК5 з 3,44 до 3,28 мгО2/дм3, азоту амонійного з 0,38 до 0,24 мг/дм3, фосфатів з 0,035 до 0,012 мг/дм3. Підвищення сульфатів з 26 до 35 мг/дм3.

 

 

 

        2. Іршанське водосховище на р. Ірша, питний водозабір смт Нова Борова.   Якісний стан водосховища характеризується як стабільний, характеризується покращення якості води за показниками: ХСК з 37,15 до 31,10 мгО2/дм3; БСК5 з 3,28 до 3,04 мгО2/дм3; заліза загального з 0,423 до 0,250 мг/дм3; азоту амонійного з 0,25 до 0,19 мг/дм3; фосфатів з 0,034 до 0,010 мг/дм3 та сульфатів з 42 до 54 мг/дм3.

 

 

 

       3. Малинське водосховище на р. Ірша, питний водозабір м. Малин.

Якісні показники суттєвих змін не зазнали, фіксується зменшення вмісту органічного забруднення за показниками ХСК з 39,22 до 36,94 мгО2/дм3, БСК5 з 3,44 до 3,20 мгО2/дм3, фосфатів з 0,030 до 0,014 мг/дм3, заліза загального з 0,511 до 0,40 мг/дм3, марганцю з 0,11 до 0,096 мг/дм3. Зріс вміст сульфатів з 86 до 96 мг/дм3.

 

 

       4. Вознянське водосховище на р. Возня. питний водозабір м. Малин.

Якісний стан водосховища суттєвих змін не зазнав. Фіксується зниження показників, які характеризують органічне забруднення ХСК з 28,90 до 27,22 мгО2/дм3, БСК5 з 2,72 до 2,64 мгО2/дм3, вміст фосфатів з 0,045 до 0,014 мг/дм3. Вміст заліза загального зріс з 0,864 до 0,950 мг/дм3, марганцю з 0,180 до 0,224 мг/дм3, сульфатів з 26 до 48 мг/дм3. Кольоровість води підвищилась з 40 до 50 градусів.

 

 

      5. Бердичівське водосховище на р. Гнилоп’ять, питний водозабір м. Бердичів.

Якість води у водосховищі покращилась за вмістом органічних забруднюючих речовин ХСК з 63,98 до 38,74 мгО2/дм3, БСК5 з 4,32 до 3,68 мгО2/дм3, фосфатів з 0,058 до 0,010 мг/дм3, марганцю з 0,076 до 0,065 мг/дм3. Зріс вміст заліза загального з 0,345 до 0,361 мг/дм3, сульфатів з 29 до 35 мг/дм3 та азоту амонійного з 0,30 до 0,89 мг/дм3.

 

 

       За даними моніторингу поверхневих вод проведеного КП “Житомирводоканал” в листопаді 2019 року, забруднення р. Тетерів та р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

       Якість зворотних вод скидів № 2, № 5, № 6 відповідають нормативам ГДС.

       Індекс ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) скидів № 2, 5, 6 складає 5000, 5000, 5000 в 1 дм3, при нормі затверджених властивостей зворотних вод 5000 в 1 дм3.

       В дослідженнях поверхневих вод р. Тетерів 500 м вище скиду № 2 та р. Тетерів 500 м нижче скиду № 2 має місце перевищення граничнодопустимої концентрації для поверхневих водних об'єктів господарсько-побутового призначення (СанПин № 4630-88) по ХСК, БСК5, залізу. Вміст розчиненого кисню - 9,02-8,02 мгО2/дм3.

       За результатами хімічних досліджень вміст ХСК, БСК5, заліза у контрольованих створах (р. Тетерів 500 м вище та 500 м нижче скиду № 5) перевищує граничнодопустимі концентрації для поверхневих водних об'єктів господарсько-побутового призначення (СанПин № 4630-88). Вміст розчиненого кисню в р. Тетерів 500 м вище і 500 м нижче скиду № 5 -  8,23-8,64 мгО2/дм3.

       В поверхневих водах р. Кам'янка вміст розчиненого кисню 8,55- 8,29 мгО2/дм3. В створах спостережень 500 м вище та 500 м нижче скиду № 6 перевищення ГДК (рибогосподарські нормативи) спостерігається по таких показниках: азот амонійний, (нітрити – р. Кам’янка 500 м нижче скиду № 6), фосфати, залізо, ХСК, БСК5 .

         

Радіаційний стан

(листопад 2019р.)

 

Пов’язане зображення

 

 За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячний рівень гамма-фону по області у листопаді становив 14мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

 Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі - 19мкР/год. У Овруцькому районі - 13мкР/год. У Новоград-Волинському районі, Олевському районі та м. Житомир - 12мкР/год.