Управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА

ОГЛЯД

СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

ІІ  квартал 2016 року

 

Стан атмосферного повітря

(червень 2016р.)

Моніторинг забруднення атмосферного повітря  в місті  Житомирі у червні здійснювався на двох стаціонарних постах за вмістом трьох основних домішок:  завислих речовин, діоксиду сірки та діоксиду азоту. Специфічні домішки – вісім важких металів визначались на одному посту.

За даними спостережень перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій відмічалось лише з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого становила 2,1 ГДКс.д.

Середньомісячні концентрації інших визначаємих домішок складали: з завислих речовин  – 0,9 ГДКс.д., з діоксиду сірки – 0,6 ГДКс.д.

Максимальні концентрації становили: з діоксиду азоту – 1,0 ГДКм.р., з завислих речовин – 0,4 ГДКм.р., з діоксиду  сірки – 0,1 ГДКм.р.

У порівнянні з попереднім місяцем та червнем 2015р.  у повітрі спостерігалось підвищення вмісту діоксиду азоту.

Динаміка вмісту середньомісячних концентрацій ЗР в атмосферному повітрі м. Житомира (у кратностях ГДК) наведена на мал. 1.

 

Мал.1

 

 

Стан забруднення поверхневих вод

(червень 2016р.)

Оцінка якості поверхневих вод здійснювалася на основі аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій та фоновими показниками.

Інформацію про стан забруднення поверхневих вод у ІІ кварталі надали Житомирське обласне управління водних ресурсів, КП «Житомирводоканал», КП «Водоканал» Коростенської міської ради, КП Новоград-Волинської міської ради «ВУВКГ», МКП «Бердичівводоканал», Центральна геофізична обсерваторія.

За результатами проведених досліджень поверхневої води  гідрохімічний стан питних водосховищ у березні знаходився на задовільному рівні. Спостерігалось перевищення ГДК за нормами ДСанПіН № 4830-88 для поверхневих водних об'єктів господарсько-питного водокористування по усіх контрольованих створах за показниками: ХСК в 1,8-2,1 ГДК при нормативному значенні 15,0 мгО/дм³ (26,8-32,0 мгО/дм³); БСК5  в 1,1-1,4 ГДК при нормативному значенні 2,26 мгО2/дм³ (2,56-3,04 мгО2/дм³).

Вміст розчиненого у воді кисню при нормативному значенні не менше 4,0 мг/дм³ знаходився на рівні 7,36-9,28 мг/дм³.

Вміст заліза загального перевищив гранично-допустиму концентрацію 0,3 мг/дм³ у річках Возня в 2,9 ГДК (0,88 мг/дм³) і Ірша (Малинське водосховище) в 1,6 ГДК (0,48 мг/дм³). Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник зріс у Вознянському водосховищі з 0,64 до 0,88 мг/дм³, Малинському - з 0,36 до 0,48 мг/дм³.

Вміст марганцю перевищив норматив 0,1 мг/дм³ у Малинському водосховищі в 13,9 ГДК (1,392 мг/дм³), Іршанському водосховищі на р.Ірша в 3,2 ГДК (0,32 мг/дм³) та Возні в 2,2 ГДК (0,220 мг/дм³). Порівняно з аналогічним періодом минулого року фіксується ріст марганцю в Малинському водосховищі з 1,154 до 1,392 мг/дм³, Іршанському - з 0,160 до 0,320 мг/дм³ і водосховищі «Відсічне» на р.Тетерів з 0,040 до 0,087 мг/дм³, а в р.Случ зниження з 0,118 до 0,075 мг/дм³.

 

Річка Тетерів – м. Житомир

Спостереження за станом забруднення р. Тетерів в районі Житомира проводились у 2-х створах:   а) 4,5 км вище міста; б) 2,5 км нижче міста.

У червні вміст розчиненого у воді кисню був в межах  норми: 7,68 – 8,96 мгО2/дм3.

В обох створах спостережень відмічено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) за сполуками мангану у межах 2,0 ГДК, хрому шестивалентного – 6 - 8 ГДК. На рівні ГДК були концентрації  сполук цинку. Вміст азоту нітритного у нижньому створі спостережень перевищував відповідні нормативи у 4,5 раза. Концентрації решти забруднюючих речовин були у межах норми.

 

Середні концентрації поширених забруднюючих речовин по водозабору Відсічне р.Тетерів м.Житомира наведені на мал. 2:

 

Мал.2

Річка Уж – м. Коростень

Спостереження за станом забруднення р. Уж в районі Коростеня проводились у 2-х створах:     а) 1 км вище міста; б) 1,5 км нижче міста.

Вміст розчиненого у воді кисню був задовільним на рівні 8,00 мгО2/дм3. У червні в обох створах  пункту контролю  вміст сполук азоту амонійного досягав 1,0 – 1,1 ГДК, хрому шестивалентного – 7 - 11 ГДК. Вміст решти забруднювальних речовин був у межах норми.

У створі водозабору м. Новоград-Волинського (р.Случ) вода відповідає нормам господарсько-питного водокористування. Середні концентрації поширених забруднюючих речовин наведені на мал. 3:

Мал. 3

Річка Гнилоп’ять – м. Бердичів

Спостереження за станом забруднення р. Гнилоп’ять в районі Бердичева проводились у 2-х створах: а) 1 км вище міста; б) 3км нижче міста.

Вміст розчиненого у воді кисню був у межах норми: 7,36 - 8,23 мгО2/дм3.

У червні в обох створах спостережень відмічено перевищення допустимих концентрацій за сполуками цинку  у 2,7 - 2,9 раза, сполуками мангану – у 2,7 – 2,9 раза, хрому  шестивалентного – у 11 - 16 разів. У нижньому створі пункту контролю концентрація азоту нітритного перевищувала ГДК у  1,9 раза, азоту амонійного – у 2,2 раза.

Середні концентрації поширених забруднюючих речовин у створі водозабору м. Малин та смт Іршанськ (Іршанське водосховище - р. Ірша та Вознянське водосховище - р. Возня) наведені на мал. 4:

 

Мал.4

З метою подальшого контролю за якісним станом поверхневих вод річок Хомора та Случ від кордону Хмельницької області до м.Новоград-Волинський у червні поточного року проведено додатковий моніторинг на 6-ти створах та виконано 253 вимірювання показників гідрохімічного складу поверхневих вод.

За результатами останніх аналізів від 22.06.2016 р., порівняно з попереднім дослідженням (01.06.2016р.) у контрольованих створах на річці Хомора якість води погіршилась, температура поверхневої води зросла від +21 до +25ºС.

Створ №1, р. Хомора, 7 км від гирла (межа Житомирської і Хмельницької областей):

- розчинений кисень знизився з 3,20 до 2,24 мг/дм³ при нормі не менше 4,0 мг/дм³;    - прозорість знизилась з 27 до 24 см при нормі не менше 20 см;    - ХСК зріс 32,14 до 57,9 мгО/дм³ при нормі 15,0 мг/дм³ (в 2,1-3,9 ГДК);           - БСК5 зріс з 4,88 до 6,05 мгО2/ дм³ при нормі 2,26 мгО2/ дм³ в (2,2-2,7 ГДК); - залізо загальне зросло з 0,475 до 0,557 мг/дм³ при нормі 0,3 мг/дм³ (в 1,6-1,9 ГДК);   - марганець зріс з 0,325 до 0,997 мг/дм³ при нормі 0,1 мг/дм³ (в 3,3-10,0 ГДК),  - азот амонійний зріс з 0,9 до 3,2 мг/дм³ при нормі 2,56 мг/дм³ (в 1,3 ГДК).

Створ №2, р. Хомора, 4 км, смт. Першотравенськ:

- розчинений кисень знизився з 3,84 до 1,76 мг/дм³, що нижче норми;    - прозорість підвищилась з 24 до 26 см, що у межах норми;  - ХСК зріс з 34,61 до 50,01 мгО/дм³ (в 2,3- 3,3 ГДК);    - БСК5 зріс з 5,04 до 5,64 мгО2/ дм³ (в 2,2-2,5 ГДК);    - залізо загальне зросло з 0,400 до 0,571 мг/дм³ (в 1,3-1,9 ГДК);    - марганець зріс з 0,162 до 0,585 мг/дм³ (в 1,6-5,9 ГДК),  - азот амонійний зріс з 0,83 до 3,02 мг/дм³ при нормі 2,56 мг/дм³ (в 1,2 ГДК).

Запах поверхневої води у річці Хомора знизився з 3 до 2 балів при нормі 2 бали.

 

Якість води в річці Случ суттєвих змін не зазнає, фіксується незначне коливання показників як в одну та і іншу сторони, які знаходиться у межах норм похибок вимірювань відповідно до ДСТУ ГОСТ 27384:2005:

Створ №3, р.Случ, 256 км від гирла, м. Баранівка:

- розчинений кисень зріс з 5,04 до 5,68 мг/дм³ при нормі не менше 4,0 мг/дм³;   - ХСК підвищився з 27,19 до 28,95 мгО/дм³ (в 1,8- 1,9 ГДК);   - БСК5 знизився з 2,88 до 2,74 мгО2/ дм³ (в 1,2- 1,3 ГДК);   - залізо загальне зросло з 0,275 до 0,396 мг/дм³ при нормі 0,3 мг/дм³ ( в 1,3 ГДК);    - марганець знизився з 0,100 до 0,043 мг/дм³ при нормі 0,1 мг/дм³.

Створ №4, р.Случ, 215 км від гирла, с.Гульськ, Новград-Волинський район:

- розчинений кисень зріс з 6,72 до 7,92 мг/дм³ (у межах норми);    - ХСК зріс 24,72 до 26,32 мгО/дм³ (в 1,6 -1,8 ГДК);    - БСК5 знизився з 2,72 до 2,48 мгО2/ дм³ (в 1,1-1,2 ГДК);    - залізо загальне зросло з 0,300 до 0,346 мг/дм³ (в 1,2 ГДК);    - марганець знизився з 0,197 до 0,046 мг/дм³ (у межах норми).

Створ №5, р.Случ, 207 км від гирла, с.Івашківка Новоград-Волинський район:

- розчинений кисень знизився з 7,92 до 7,52 мг/дм³ (у межах норми);          - ХСК зріс з 24,72 до 26,32 мгО/дм³ (в 1,6 -1,8 ГДК);   - БСК5 знизився з 2,64 до 2,55 мгО2/ дм³ (в 1,1- 1,2 ГДК);   - залізо загальне дещо підвищилось з 0,300 до 0,35 мг/дм³ (в 1,2 ГДК);   - марганець знизився з 0,151 до 0,05 мг/дм³ (у межах норми).

Показники якості води р.Случ у створі питного водозабору м.Новоград- Волинський залишаються без суттєвих змін:

- розчинений кисень зріс з 7,36 до 8,16 мг/дм³ (у межах норми);   - ХСК зріс з 29,66 до 31,58 мгО/дм³ (в 2,0-2,1 ГДК);   - БСК5 зріс з 2,88 до 2,92 мгО2/ дм³ ( 1,3 ГДК);   - залізо загальне дещо підвищилось з 0,300 до 0,379 мг/дм³ (в 1,3 ГДК);  - марганець зріс з 0,075 до 0,082 мг/дм³ ( у межах норми).

За результатами додаткових спостережень проведених у період з 19.04. по 22.06.2016 року якість води в р.Случ у створі питного водозабору м.Новоград-Волинський не погіршилась, гідрохімічні показники знаходились у межах середньорічних значень.

 

Оцінка забрудненості поверхневих вод

Результати хімічних аналізів води за червень свідчать про наступне.

Вміст розчиненого кисню знаходився на рівні 7,36 - 9,28 мг/дм³ при нормі не нижче 4,0 мг/дм³, а температура поверхневої  води – 18-24 °С.

За даними моніторингу поверхневих вод, проведеного КП “Житомирводоканал” у ІІ кварталі 2016 р. забруднення р. Тетерів та р. Кам'янка недостатньо очищеними стічними водами не зафіксовано.

         Якість зворотних вод скидів № 2, № 5, № 6 відповідають нормативам ГДС.         В пробах води р. Тетерів 500 м вище скиду № 2 та р. Тетерів 500 м нижче скиду № 2 вміст розчинного кисню 10,16-9,47 мгО2/дм3.

Згідно результатів у контрольованих створах має місце перевищення граничнодопустимої концентрації для поверхневих водних об'єктів господарсько-побутового призначення (СанПин № 4630-88) по  ХСК – в 1,43 р., БСК5  - в 1,46р., залізу – в 1,09р.

В поверхневих водах р. Кам'янка 500 м вище та 500 м нижче скиду № 6 вміст розчиненого кисню в межах 9,25 – 8,64 мгО2/дм3. Перевищення ГДК ОБУВ (рибогосподарські нормативи) по азоту амонійному в 2,4 р., залізу в 3,36 р., ХСК – 1,39, БСК5 – 1,37, фосфатах – 6,09 р.

 

 

Радіаційний стан

(червень 2016р.)

За даними обласного центру з гідрометеорології та обласної санітарно–епідеміологічної станції середньомісячний рівень гамма-фону по області в червні становив – 14 мкР/год, що не перевищує нормативних показників та залишається на рівні значень попередніх місяців.

Найвищий рівень природного гамма-фону зафіксований у Коростенському районі – 19 мкР/год; найменший – 12 мкР/год у м.Олевську та м.Новоград-Волинський. 

Радіоактивне забруднення атмосферного повітря Житомирської області:

Мал.6