Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй оголосила 2015 рік Міжнародним роком ґрунтів, що має стати важливою платформою для підвищення обізнаності на міжнародному, регіональному та національному рівнях про фундаментальну роль ґрунтів для людського життя.

 

Житомирська область розміщена в північно-західній частині України і займає близько 3 млн. га площі. Її територія знаходиться у двох природних зонах – Лісостепу (19 %) та Поліссі (81 %). Ці частини області суттєво відрізняються рельєфом, ґрунтоутворюючими породами, рослинністю та істотною різницею у ґрунтовому покриві Така неоднорідність ґрунтового покриву як за агрохімічними, так і за водно-фізичними показниками, потребує застосування різних видів меліорацій: хімічної, гідротехнічної, культуртехнічної, теплової, фітомеліорації та запровадження організаційних заходів, які істотно підвищують його якісні показники.

Серед усього різноманіття ґрунтового покриву області найбільш родючі ґрунти зосереджені у південній лісостеповій частині: сірі лісові, темно сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені – 119,3 тис. га, чорноземи типові – 205,6 тис. га, лучні та чорноземно-лучні – 35,8 тис. га, дерново-глейові – 21,5 тис. га.

Україна належить до держав, які характеризуються високою розораністю своїх територій. Високий рівень сільськогосподарського освоєння та розораності ґрунтів характерний і для Житомирської області. У той же час відомо, що ці явища істотно знижує екологічну стійкість ландшафтів. Низкою вітчизняних учених досліджувалися проблеми оптимізації структури сільськогосподарських угідь та їх оцінка на регіональному рівні - у результаті була запропонована система заходів щодо збереження продуктивності земель сільськогосподарського призначення, однак окреслена проблема є досить складною і дискусійною й потребує продовження наукових досліджень з метою створення обґрунтованих методичних рекомендацій. Станом на 1 січня 2015р. площа сільськогосподарських угідь Житомирщини становила 1510,3 тис. га або 50,6 % території.

Розораність сільськогосподарських угідь по районах області має досить високу строкатість у показниках. Вона має досить тісний зв’язок із природною родючістю ґрунтового покриву. Найбільше розорана (74 %) лісостепова частина, особливо у Бердичівському – 77 %, Попільнянському –79 %, Ружинському- 80 % районах, у перехідній зоні розораність становить 47 % у поліській частині – 29 %.

За останні три роки в області велико-товарними підприємствами на правах оренди використовується близько 300 тис. га сільськогосподарських угідь. Це підприємства високої культури землеробства із сучасною сільськогосподарською технікою і достатнім економічним потенціалом. Їх спеціалізація направлена на вирощування економічно привабливих експортно-орієнтованих культур (соя, кукурудза на зерно, соняшник, ріпак, озимі зернові культури).

Розробка і впровадження заходів з відтворення родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення вимагає всебічної достовірної інформації про їх еколого-агрохімічний стан, який складався протягом останніх двадцяти років у землеробській галузі області. За цей період сформувалася велика кількість землевласників і землекористувачів, часом без спеціальної освіти і досвіду роботи на землі, що викликає ще більшу необхідність здійснення контролю за якісними показниками родючості ґрунтів.