image004

 

Управління екології та природних ресурсів

Житомирської обласної державної адміністрації

 

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

 

ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО 
ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 
ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
у 2016 році

 

 

 

СТРУКТУРА

Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища

 

Житомирської  області у 2016 році

 

 

Вступне слово

1.

Загальні відомості

 

1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості території

 

1.2 Соціальний та економічний розвиток області

2.

Атмосферне повітря

 

2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

 

        2.1.1  Динаміка  викидів  забруднюючих  речовин  стаціонарними  та пересувними джерелами

 

        2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в

атмосферне повітря

 

       2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за видами економічної діяльності)

 

2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря

 

2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах

 

2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря

 

2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоровя людини та біорізноманіття

 

 2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря

3.

Зміна клімату

 

3.1. Тенденції зміни клімату

4.

Водні ресурси

 

4.1 Водні ресурси та їх використання

 

4.1.1 Загальна характеристика

 

4.1.2 Водозабезпеченість територій та регіонів

 

4.1.3 Водокористування та водовідведення

 

4.2 Забруднення поверхневих вод

 

4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод

 

4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за сферами діяльності)

 

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод

 

4.3. Якість поверхневих вод

 

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

 

4.6. Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів

5.

Збереження  біологічного  та  ландшафтного  різноманіття,  розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі

 

  5.1   Збереження   біологічного   та   ландшафтного   різноманіття,

формування національної екологічної мережі

 

   5.1.1 Загальна характеристика

 

  5.1.2  Загрози  та  вплив  антропогенних  чинників  на  структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

 

  5.1.3  Заходи  щодо  збереження  біологічного  та  ландшафтного

різноманіття

 

  5.1.4 Формування національної екомережі

 

  5.1.5  Біобезпека  та  поводження  з  генетично  модифікованими

організмами

 

5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу

 

5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу

 

5.2.2 Охорона, використання та відтворення лісів

 

5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів

 

5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів

 

5.2.5. Адвентивні види рослин

 

5.2.6. Охорона, використання та відтворення зелених насаджень

 

5.2.7. Використання та відтворення природних рослинних ресурсів на території природно-заповідного фонду

 

5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу

 

5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу

 

5.3.2 Стан і ведення мисливського та рибного господарств

 

5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги  України,  та  тих,  що  підпадають  під  дію  міжнародних договорів

 

5.3.4 Інвазивні види тварин

 

5.3.5. Заходи щодо збереження тваринного світу

 

5.4 Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні

 

5.4.1 Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду

 

5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення

 

5.4.3.Біосферні резервати та Всесвітня природна спадщина

 

5.4.4. Формування української частини Смарагдової мережі Європи

 

5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

 

5.6 Туризм

6.

Земельні ресурси та ґрунти

 

6.1 Структура та стан земель

 

6.1.1 Структура та динаміка основних видів земельних угідь

 

6.1.2. Стан грунтів

 

6.1.3. Деградація земель

 

6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси та грунти

 

6.3 Охорона земель

 

6.3.1. Практичні заходи

7.

Надра

 

7.1. Мінерально-сировинна база

 

     7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази

 

7.2. Система моніторингу геологічного середовища

 

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

 

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси

8.

Відходи

 

8.1 Структура утворення та накопичення відходів

 

8.2 Поводження  з  відходами  (збирання,  зберігання,  утилізація  та видалення)

 

8.3 Транскордонне перевезення небезпечних відходів

 

8.4 Державне регулювання в сфері поводження з відходами

 

9.

Екологічна безпека

 

9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки

 

9.2 Об‘єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

 

9.3 Радіаційна безпека

 

    9.3.1. Стан радіаційного забруднення території України

 

    9.3.2. Поводження з радіоактивними відходами

 

    9.3.3. Стан і проблеми зони відчуження Чорнобильської АЕС

10.

Промисловість та її вплив на довкілля

 

10.1 Структура та обсяги промислового виробництва

 

10.2 Вплив на довкілля

 

10.2.1 Гірничодобувна промисловість

 

10.2.2 Металургійна промисловість

 

10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість

 

10.2.4 Харчова промисловість

 

10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва

11.

Сільське господарство та його вплив на довкілля

 

11.1 Тенденції розвитку сільського господарства

 

11.2. Вплив на довкілля

 

    11.2.1. Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження

 

    11.2.2. Використання пестицидів

 

    11.2.3. Екологічні аспекти зрошення та осушення земель

 

    11.2.4 Тенденції в тваринництві

 

11.3 Органічне сільське господарство

12.

Енергетика та її вплив на довкілля

 

12.1 Структура виробництва та використання енергії

 

12.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження

 

12.4  Використання  відновлювальних  джерел  енергії  та  розвиток альтернативної енергетики

13.

Транспорт та його вплив на довкілля

 

13.1 Транспортна мережа Житомирської області

 

13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень

 

13.2 Вплив транспорту на довкілля

 

13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля

14.

Збалансоване виробництво та споживання

 

14.1. Тенденції та характеристика споживання

 

14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва»

 

15.

Державне  управління у сфері  охорони  навколишнього  природного середовища

 

15.1 Національна та регіональна екологічна політика

 

15.2 Удосконалення  системи  управління  та  нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

 

15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

 

15.4 Виконання державних цільових екологічних програм

 

15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища

 

15.6 Державна екологічна експертиза

 

15.7 Економічні засади природокористування

 

15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності

 

15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі

 

15.8 Технічне регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки

 

15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування

 

15.10 Екологічний аудит

 

15.11  Стан  та  перспективи  наукових  досліджень  у  галузі  охорони довкілля

 

15.12 Участь громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля

 

15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій

 

15.12.2 Діяльність громадських рад

 

15.13 Екологічна освіта та інформування

 

15.14.1 Європейська та євроатлантична інтеграція

 

Висновки


ВСТУП

 

Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» громадськість має право на повну і достовірну інформацію про стан довкілля.

На управління екології покладено завдання по забезпеченню реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Закон України «Про інформацію» встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя області, а також систему інформації, її джерела, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, зобов’язує документально або публічно оголошувати відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

До Вашої уваги пропонується Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Житомирській області за 2016 рік. В ній узагальнено та систематизовано спостережну, статистичну та науково-дослідницьку інформацію про стан довкілля нашого регіону, про заходи щодо збереження і охорони природних ресурсів,  впровадження еколого-економічного механізму природокористування, виконання регіональних та загальнодержавних екологічних програм, тощо. Підведені підсумки та визначені основні пріоритети екологічної політики в області на 2017 рік.

Видання виконане за допомогою інформаційної підтримки управлінь, установ та організацій області.

Сподіваємося, що дана Доповідь стане в нагоді для роботи органів виконавчої влади та самоврядування, буде цікавою і корисною для діяльності наукових установ, представників ЗМІ, громадських організацій, викладачів, студентів та окремих громадян, небайдужих до збереження та охорони довкілля.

Доповідь розміщена на офіційному сайті упраління екології та природних ресурсів облдержадміністрації  (http://www.ecology.zt.gov.ua)           в розділі «Стан довкілля».

 


1.  ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області

 

image008Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. До неї входять 23 обєднаних територіальнх громад. В своєму складі має 10 міст, у тому числі 5 міст обласного підпо-рядкування, 43 селища міського типу, 1613 сільських населених пунктів.

Область розташована на правобережжі, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмель-ницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,8 тис кв. км. Населення — 1240,4 тис чоловік.

     Мал. 1.1. Мапа Житомирської обл.          

Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон - зон Полісся (північна частина області) і Лісостепу (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько - Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2822 річки загальною довжиною 13,7 тис.км. В структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх річок – вісім: Тетерів, Случ, Уж, Ірша, Уборть, Ствига, Ірпінь та Словечна, загальною довжиною в межах області – 999,6 км.

Малих річок довжиною понад 10 км – 321, їх загальна довжина становить 5695 км, малих річок довжиною менше 10 км є 2493, їх загальна довжина 7062 км.

В області  налічується 54 водосховища об'ємом більше 1 млн. м³, їх загальна площа 7,7 тис. га, сумарний об'єм 175,141 млн.м³ та 1826 ставків загальною площею 11,975 тис. га і об'ємом  151,00 млн. м³.

Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох місцях виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини, за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі”. В її надрах залягають поклади розсипного ільменіту, комплексних апатит-ільменітових руд, самоцвітів, кварцитів, облицювального каменю, каолінів, мінеральної сировини для виробництва різних будівельних матеріалів, бурого вугілля, торфу та інших копалин. Запаси титану на Житомирщині складають понад 85% усіх розвіданих запасів титанових руд України.

Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення  сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічно-географічного положення і природних факторів (грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства  та промисловості.

Клімат помірно-континентальний. У 2016 році з довготривалим та теплим літом, малосніжою, короткою та з достатньою кількістю опадів зимою. Середня багаторічна температура найхолоднішого місяця (січня) становить – 19-210, найтепліших (липня, серпня) +33-340.

Минулий рік був традиційно теплим для сучасного клімату, з перевищенням норми температурного режиму майже у всіх місяцях.

Стійка тенденція до перевищення середньомісячних температур повітря спостерігалась з початку року та утримувалась до середини осені. Абсолютним рекордсменом на цьому фоні став надзвичайно теплий лютий з винятково високими показниками середньої температури - 1.5-2.6º тепла, що перевищує норму на 6.3-7.2º. Ситуація дещо змінилась у жовтні та листопаді, коли осереднений температурний режим виявився дещо нижчим за норму. Загалом внесок тепла протягом року виявився більш вагомим, що позначилось на його середній температурі - 8.7-9.3º, що на 1.9-2.4º вище за норму.

Опади розподілились нерівномірно, як в часі, так і по території області. Добре зволоженими виявились зимові періоди на початку та наприкінці року, більшість весни та осені. Недостатньо було дощів влітку та на початку осіннього сезону: суха погода переважала у червні та серпні-вересні, що обумовило тривалий посушливий період. Загалом їх сумарна кількість за рік була оптимальною: 566-711 мм, що в межах 85-104% до норми.

 

 

 

 

Кількість опадів (мм) за 2016 рік

image010

 

Температурний режим

image012

 

Зима 2015-2016рр. Розпочавшись       28-29          грудня, що          на місяць пізніше середньостатистичних строків, метеорологічна зима на Житомирщині була відносно холодною, малосніжною і тривала всього 28-30 днів.

Різке зниження температурного режиму до помірних морозів наприкінці грудня хоча і обумовило перехід до зимового сезону, суттєво не вплинуло на середню температуру місяця, яка завдяки попередній нехарактерно теплій погоді перевищила норму на 4.4-4.8º і становила.6-2.1º тепла. Опади відмічались в більшості діб грудня, але за кількістю їх було дещо менше норми - 31-43 мм, або 70-86% від звичайного.

Холодною видалася перша декада січня, на яку припав мінімум температурного режиму зими - 19-21º морозу. В решту зимової пори погода була нестійкою – відмічались як відлиги, так і похолодання, коли морози ще посилювались до 14-20º, а часті опади чередувались із сухими періодами.

Сума негативних температур з початку до завершення зими склала 181-213º, що на 24-38º більше за середні багаторічні дані. Опади протягом сезону випадали переважно у вигляді снігу, а під час відлиг - мокрого снігу, дощу та мряки. На більшій частині території області кількість опадів була близькою або вищою за норму, лише у північно-західних районах їх сума дещо не добрала до кліматичного значення. Всього за зимовий період випало 31-64 мм опадів, що в межах 76-213% до норми.

Відносно стійка погода протягом зими періодично ускладнювалась з проходженням атмосферних фронтів. 11 січня в південних та крайніх західних районах, а 16 числа – на більшій частині території відмічався сильний сніг інтенсивністю 11-17 мм. 25-26 січня проходження теплого фронту спричинило випадіння мокрого снігу на всій території області та, як наслідок, налипання мокрого снігу, яке в північно-східних та центральних районах області досягло небезпечного розміру 12-14 мм.

 

Весна  2016р. Початок метеорологічної весни припав на 26-27 січня, що раніше відповідного строку на         місяць. Незважаючи на значні коливання температурного режиму від заморозків до аномального тепла, весняний період був загалом теплим та щедрим на опади.

Остання п’ятиденка січня відзначилась швидким наростанням тепла не тільки до цілодобових плюсових значень, а й до аномально високих, як для цієї пори, денних максимумів 8-9º тепла, які в північних районах області перевищили абсолютні показники з 1945 року. За таких умов 30-31 січня повністю зійшов стійкий сніговий покрив, який був утворений в окремих районах області. Загалом і весь січень виявився теплішим за норму на 0.7-1.1º, а його середня температура становила 4.6-5.5º морозу. Опадів за місяць випало - 45-67 мм, або 98-209% кліматичної кількості.

Винятково теплим був лютий, і хоча температура повітря вночі неодноразово опускалась до мінусових значень, максимальні температури в інтервалі 9-14º тепла для певних періодів місяця сягнули за межі абсолютних показників         з 1945 року.

Аналогічна погода спостерігалась у березні. Температура повітря протягом місяця змінювалась від слабких морозів вночі до максимумів 10-16º у найтепліші дні.

Контрастною погодою відзначився квітень. Незвично тепло було в першій половині місяця. Вже на початку квітня, 4-5 числа, з стрімким ростом температур не лише вдень, але й вночі, відбувся перехід температури через +10º, що на два з половиною тижні раніше кліматичних строків. Денні температури неодноразово досягали рекордних значень 23-25º, як було 6, 8, 10, 11 та 17 квітня, що відповідає або перевищує абсолютні максимуми для цих днів з 1945 року.

Протягом двох третин травня, які увійшли до весняного періоду, сталася зміна погодних умов: якщо на початку місяця відмічалася тепла, з епізодичними дощами погода, то в решту періоду дощило та було прохолодно.

Надзвичайна тривалість весняного періоду позначилась на кількості небезпечних явищ. Періодична адвекція теплого повітря спричинила появу туманів: 27 січня на більшій частині території області та 9 березня в південних районах. 10-11 лютого, 18 березня, 1 та 22 квітня швидкість вітру в різних районах області досягала критерію небезпечного – 15-19 м/сек. Тепла погода сприяла виникненню ранніх гроз, як було 18 та 30 березня в окремих районах області.

 

Літо 2016р.   Літо розпочалося у природні строки - 21-22 травня, було дещо довшим за кліматичний період, теплим, часом спекотним, з тривалими сухими періодами, які призвели до нестачі опадів за сезон.

Температурний режим травня не зазнав різких коливань, а його середня температура становила 14.6-15.1º, що на 0.6-1.0º вище за норму. Середня температура червня становила 19.5-20.4º, що вище за норму на 2.4-3.4º. Опадів протягом червня було замало, їх сумарна кількість склала всього 23-44 мм, що відповідає 24-52% кліматичної норми.

Незважаючи на короткочасні похолодання та періодичні дощі, достатньо жарким видався липень. Стовпчики термометрів неодноразово долали 30º-бар'єр, що для окремих дат відповідає або перевищує абсолютні значення з 1945 року. Відповідно і середня температура липня в межах 20.3-21.3º перевищила норму на 2.7-3.3º.

У серпні домінувала суха погода з досить широкою амплітудою температурних         коливань.   Максимальні відмітки серпня на рівні 32-34º відмічались як в перший день місяця, так і 27-28 числа, коли стовпчики термометрів підіймалися до 32-33º, що для певних районів області вище абсолютних значень з 1945 року. Середина місяця, навпаки, була незвично холодною для літа, а в деякі ночі періоду температура повітря опускалась до 5-10º, що для окремих районів північної частини області відповідає абсолютним мінімумам з 1945 року. Загалом місяць видався теплішим за норму на 1.9-2.8º, а його середня температура дорівнювала 18.8-20.2º. Опадів було вкрай мало.

Незважаючи на переважно стійкий характер погоди протягом літнього сезону, періодично відмічались ускладнення погодних умов, пов’язані з виникненням небезпечних явищ погоди.

Активна грозова діяльність відмічалась протягом травня, червня, липня і навіть серпня, коли переважала стійка погода. Грози періодично супроводжувались сильними зливами, градом та шквалами.

 

Осінь 2016р. Метеорологічна осінь розпочалась 14-15 вересня із запізненням на півтора тижня порівняно із кліматичною датою. Температурний режим до кінця жовтня коливався в широкому діапазоні від нових абсолютних максимумів у певні дні до передчасних заморозків вночі, а досить сухий вересень змінився рясними дощами у жовтні.

Відносно тепла, погожа погода на початку осені змінилась похолоданням з досить низьким для цієї пори року фоном мінімальних температур в межах плюсових значень, в окремі ночі навіть відмічені локальні заморозки на висоті 2 см. Температурний режим залишався пониженим проти норми майже до кінця вересня, коли знову почало швидко наростати тепло. 30 вересня стовпчики термометрів підіймались до 25-27º, що значно вище абсолютних показників для цієї дати за роки спостережень з 1945 року.

Аномально тепла погода продовжилась і на початку жовтня: 1 та 2 числа денні температури повітря сягали 24-25º, що для різних районів області відповідає або перевищує абсолютні максимуми для цих дат з 1945 року.

Надалі сталася кардинальна зміна погодних умов - температура знизилась до заморозків СГЯ, які відмічені вночі 8 жовтня в повітрі, на поверхні ґрунту та висоті 2 см. Прохолодна погода утримувалась до кінця місяця: вночі відмічались слабкі морози, або плюсові значення ледь вищі за 0º, а денні температури навіть у найтепліші дні не підіймалися вище 8-11º. За таких умов вже 13 жовтня відбувся перехід середньодобових температур через +5º, що раніше багаторічних строків на 14-16 днів, а середня температура жовтня в межах 5.9-6.5º тепла не добрала до норми 0.9-1.4º.

Хоча опади протягом місяця випадали нерівномірно по районах області та чередувались із сухими періодами, їх інтенсивність часто була помірною, а іноді навіть сильною. Загалом їх сума за місяць склала 49-107 мм, що становить 144-268% від норми.

Погода в більшості днів листопада була цілком характерною для перехідного сезону - прохолодною, похмурою та вологою.

Загалом середня температура листопада виявилася нижчою за норму на 0.7-1.1о і становила 0.7-1.1о тепла.

Опадів було достатньо або й більше, ніж зазвичай. Загальна їх кількість за місяць по метеостанціям області склала 50-82 мм, що відповідає 100-178% від норми.

Нехарактерно високий для першої половини вересня температурний режим та бездощова погода позначились на стані пожежної небезпеки лісів, яка зросла ще в серпні до надзвичайно високого 5 класу.

 

Грудень 2016р. Часта зміна повітряних мас протягом грудня призвела до контрастної погоди місяця – зимовий режим чередувався з дощовими відлигами, а температурні показники коливалися в широкому діапазоні від помірних морозів до плюсових значень, досить високих для зими.

Зміна характеру погоди сталася на стику першої-другої третини грудня, коли тепле атлантичне повітря дісталося до України та спричинило відлигу з дощами        та подальшим встановленням досить високого для зими цілодобового фону плюсових температур. Саме на цей період припадають максимуми температурного режиму місяця - 7º тепла.

В решту місяця атмосферні процеси були здебільшого малоактивними. Внаслідок         переміщення       через територію  області       слабовизначених атмосферних фронтів погода була нестійкою, відмічались як опади різного стану, так і сухі періоди, а температурний режим став більш згладженим: вночі переважали слабкі морози, а денні температури незначно відхилялись від 0º з протилежним знаком.

Загалом середня температура грудня виявилась на 0.8-1.3º вищою за норму і становила 1.4-1.7º морозу.

Опади відмічались в більшості діб місяця, їх сума за грудень склала 44-77 мм, або 102-154% від стандартної кількості.

 

Кількість опадів (мм) за 2016 рік

Таблиця 1.1.1

 

Місяці

Олевськ

Овруч

Коростень

Новоград- Волинський

Житомир

сума (мм)

% від норми

сума (мм)

% від норми

сума (мм)

% від норми

сума (мм)

% від норми

сума (мм)

% від норми

Січень

45

98

52

130

47

131

46

100

67

209

Лютий

62

163

72

206

54

169

56

147

58

207

Березень

42

114

44

126

43

126

28

76

26

84

Квітень

38

79

45

98

46

100

34

69

12

27

Травень

81

145

91

172

75

144

46

87

121

209

Червень

23

24

27

33

44

52

42

47

24

32

Липень

143

142

78

80

110

111

49

52

74

77

Серпень

25

36

21

30

12

16

21

28

15

20

Вересень

14

26

20

38

13

25

6

12

7

14

Жовтень

99

254

107

268

84

233

101

266

49

144

Листопад

62

127

51

100

50

109

82

178

74

168

Грудень

77

154

51

109

44

102

55

110

49

129

Рік

711

104

659

102

622

98

566

85

576

95

 

 

Середньомісячна температура  повітря (Cº) за 2016 рік

Таблиця 1.1.2

 

Місяці

Олевськ

Овруч

Коростень

Новоград- Волинський

Житомир

середня т-ра (Сº)

відхил від норми

середня т-ра (Сº)

відхил від норми

середня т-ра (Сº)

відхил від норми

середня т-ра (Сº)

відхил від норми

середня т-ра (Сº)

відхил від норми

Січень

-5.0

0.8

-5.5

0.7

-5.1

0.9

-4.6

1.0

-4.9

1.1

Лютий

2.3

6.7

1.5

6.3

2.1

6.7

2.6

6.8

2.6

7.2

Березень

3.3

3.1

3.2

3.3

3.4

3.4

3.7

3.4

4.0

4.1

Квітень

10.6

3.0

10.8

3.2

11.1

3.3

11.4

3.5

12.0

4.3

Травень

14.6

0.7

14.8

0.6

15.1

0.9

15.0

0.8

14.9

1.0

Червень

19.5

3.0

19.6

2.4

19.9

2.8

20.2

3.2

20.4

3.4

Липень

20.3

2.7

20.9

2.8

20.8

2.7

20.9

2.9

21.3

3.3

Серпень

18.8

2.1

19.2

1.9

19.3

1.9

19.9

2.6

20.2

2.8

Вересень

13.9

1.5

14.5

1.7

14.6

1.7

15.1

2.0

15.4

2.4

Жовтень

6.0

-1.2

5.9

-1.2

6.2

-1.1

6.2

-1.4

6.5

-0.9

Листопад

1.0

-0.9

0.7

-0.8

0.8

-1.0

1.0

-1.1

1.1

-0.7

Грудень

-1.5

1.1

-1.7

1.2

-1.6

1.1

-1.6

0.8

-1.4

1.3

Рік

8.7

1.9

8.7

1.9

8.9

2.0

9.2

2.1

9.3

2.4

 

Водність  річок  області у 2016 році розподілялась  нерівномірно по сезонах року, а саме: восени стік становив 6 % від річного, зимою - 31 %, весною - 39 % та літом 24 %. На всіх річках водність була нижче норми, модульні коефіцієнти становили: басейн Случі  0.28 – 0.37, басейн  Уборті   0.23 – 0.34,  басейн Ужа  0.39 – 0.41 та  басейн  Тетерева   0.30 – 0.42.

Максимальні витрати води спостерігались з кінця січня по березень та в червні, а мінімальний стік - в літньо-осінній період з вересня по жовтень. На гідрологічному посту р.Уборть – с. Рудня-Іванівська в вересні відмічена  мінімальна витрата води за весь період спостережень.

 

1.2. Соціальний та економічний розвиток області

         Загальний індекс споживчих цін у грудні 2016 року до грудня 2015 року склав 112,6%, що на 0,2 в.п. більше, ніж у цілому по Україні (112,4%, місце області-16), у т.ч. по продуктах харчування – 103,5%, що на 0,3 в.п. більше, ніж у середньому по державі (103,2%).

 

Індекси споживчих цін у грудні 2016 року (у % до грудня 2015 року)

image014

 

Обсяг залучених з початку інвестування прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку Житомирщини, на 1 жовтня 2016 року становив 252,1 млн.дол.США. Із країн ЄС із початку інвестування унесено 205,9 млн.дол.США інвестицій (81,7% загального обсягу акціонерного капіталу), з інших країн світу – 46,2 млн.дол. США (18,3%).

У розрахунку на одну особу населення обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) склав 201,3 дол.США (на 01 жовтня 2015 року – 09,4 дол. США).

         У січні-вересні 2016 року підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 3240,2 млн. грн. капітальних інвестицій, що в порівнянних цінах становить 148,5% обсягу відповідного періоду 2015 року. У розрахунку на одну особу освоєно 2586,9 грн. капітальних інвестицій.

         Найвагомішу частку капітальних інвестицій (99,2% загального обсягу) освоєно у матеріальні активи. Зокрема, у машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби спрямовано 62,2% усіх інвестицій, у будівлі та споруди – 32,6 %. У нематеріальні активи вкладено 0,8 % загального обсягу капітальних інвестицій.

         За джерелами фінансування переважну частку капітальних інвестицій – 2404,8 млн. грн. або 74,2% освоєно за рахунок власних коштів підприємств та організацій.

         Сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 134,5 млн. дол. США.

         Зовнішньоторговельні операції в області здійснювались з партнерами із 100 країн світу.

         Експорт товарів до країн СНД за січень-листопад 2016 року становив 86,1 млн. дол. США або 20,4% від загального обсягу експорту та зменшився порівняно з січнем-листопадом 2015 року на 16,5%. Експорт товарів до країн Європейського Союзу становив 237,7 млн.дол. США або 56,3% від загального обсягу експорту та збільшився порівняно з січнем-листопадом 2015 року на 23,4%. Частка експорту до країн Європи за даний період становила 60,6% у загальному обсязі експорту, до країн СНД – 20,4% та до інших країн – 18,9% (за січень-листопад 2015 року – 52% та 28% та 20% відповідно).

 

Основні країни-партнери області у зовнішній торгівлі товарами (відсотків до загального обсягу)

image016

 

2.СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

 

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну Житомирської області, потрібно відмітити незначне збільшення об’єму  викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Обсяг викидів в 2016 році становив 9,27 тис. т, або 103,2 %  до попереднього року.

Державними статистичними спостереженнями  на протязі 5 останніх років встановлено, що викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами по області в середньому за рік складають біля 68 тис.т, або 88% від загального об’єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, добувна та обробна галузь господарства, всі види транспорту.

Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших.

Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі, добування та переробки корисних копалин, виробництва мінеральної продукції, діяльності виробництва та оброблення деревини та інш.

Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед, виконання природоохоронних заходів та впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів.

Зменшення шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення використання неетильованого бензину, посилення контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів, будівництва об'їзних автошляхів для транзитного транспорту.

 

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря

У 2016 році від підприємств, узятих на державний облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 №1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря», у повітряний басейн області (без урахування викидів діоксиду вуглецю) надійшло 9,272 тис.т забруднюючих речовин, що на 3,2 % (на 0,29 тис. т) більше ніж у 2015 році.

  Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел наведена в таблиці 2.1.1. та проілюстрована діаграмами 2.1.1 та 2.1.2.

 

 

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

Табл.2.1.1.

Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис. т

Щільність викидів у розрахунку

на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП (тис.т на млн..грн.).

Всього

у тому числі

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

2000

61,80

12,3

49,5

2072,1

43,45

0,0046

2010

87,49

18,38

69,11

2941,2

68,41

0,0039

2011

86,81

19,01

67,79

2913,1

68,19

-

2012

85,74

18,49

67,25

2882,3

67,34

0,0036

2013

88,44

17,21

71,23

2965,1

70,05

0,0035

2014

77,42

10,93

66,49

2597,9

61,64

-

2015

69,70

8,98

60,72

2336,8

55,7

-

2016

9.27*

9,27

-

310,9

7,5

 

*Примітка: планом державних статистичних спостережень на 2017 рік розробка інформації щодо викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, не передбачена.

 

Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну в цілому є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км2 території.

При аналізі кількості викидів від стаціонарних джерел, що приходяться на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в Бердичівському – 41,9 кг/чол., Попільнянському – 30,5 кг/чол., Нов.-Волинському – 26,4 кг/чол., Романівському – 11,7 кг/чол., Коростенському-11,7 кг/чол., Малинському – 11,4 кг/чол., Ружинському – 9,8 кг/чол., Баранівському  - 8,8 кг/чол  районах області, м. Малин – 9,4 кг/чол. Та м. Коростень – 8,5 кг/чол., при середньому по області 7,5 кг/чол.

При середніх показниках по області в 310,9 кг/км2 загальної площі, найбільше навантаження спостерігається в містах Житомирі (21252 кг/км2), Коростені (16171 кг/км2), Малині (13850 кг/км2), Нов.-Волинський (7137 кг/км2), Бердичеві (6505 кг/км2), та в Бердичівському (1377 кг/км2), Попільнянському (932 кг/км2), Нов.-Волинському (574 кг/км2),   Житомирському (417 кг/км2), Романівському (361 кг/км2),  Баранівському (356 кг/км2),   районах області.

 

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області

Обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в 2016 році склав 9,27 тис.т., що на 0,29 тис.т. більше порівняно із минулим роком.

Збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в порівнянні з 2015 роком відбулося по основним забруднювачам атмосферного повітря у 9 районах та містах області, але найсуттєвіше - у Баранівському (на 0,259 тис.т або 367% до 2015 р.) та Нов.-Волинському (на 0,493 тис.т - 169%) районах , у місті Нов.-Волинський (на 0,068 тис.т - 155%) (табл. 2.1.2.3.).

Одночасно спостерігалося  зменшення порівняно з минулим роком обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у 17 районах та містах області, але найсуттєвіше -  у Хорошівському (на 0,173 тис.т, або 59% до 2015 р), Ємільчинському (на 0,059 тис.т - 63%), Чуднівському (на 0,045 тис.т - 68%), районах та м. Коростень (на 0,075 тис.т – 88%) (табл. 2.1.2.3.).

Оцінюючи стан забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами в містах та районах Житомирської області необхідно відмітити, що найбільший внесок у забруднення атмосфери області традиційно складають міста:  Житомир (1,296 тис.т.), Коростень (0,550 тис.т.) та Нов.-Волинський (1,204 тис. т), Бердичівський (1,191 тис.т), Попільнянський (0,967 тис.т.), Житомирський (0,601 тис.т.) райони. Це забруднення склало відповідно 14%, 6 %, 13%, 13%, 6%,  від загального по області (табл. 2.1.2.1.).

У 2016 р. від промислових підприємств надійшло забруднюючих речовин загальною кількістю – 9,27 тис. т, з яких, зокрема, метан (2,356 тис.т.) та сполуки азоту (1,695 тис.т) належать до парникових газів. Крім цих речовин, в атмосферне повітря надійшло 0,7 млн.т діоксиду вуглецю.

Серед інших викидів значну частку склали речовини у вигляді твердих суспендованих частинок – 2,213 тис.т або 23,87 %, оксиди азоту – 1,472 тис.т.   або 15,88 %, оксид вуглецю – 1,554 тис.т або 16,76 %, діоксид та інші сполуки сірки – 0,939 тис.т або 10,13 %, від загальної кількості викидів від стаціонарних джерел (табл. 2.1.2.2.).

Автотранспорт, як і раніше є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря Житомирської області. Слід зазначити, що в умовах переходу до ринкової економіки необхідність постійного збільшення автотранспортних перевезень обумовила зростання до 50–80 % внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря великих міст області, а відтак – і збільшення ризику для здоров’я населення.

У відпрацьованих газах автомобільних двигунів налічується біля 100 різних компонентів, більшість з яких токсичні. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом 73 % становлять оксиди вуглецю, 11 % - неметанові леткі органічні сполуки, 13 % - оксиди азоту, 1,6 % - сажа, 1,4 % - сірчистий ангідрид. Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед, збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією технічно–застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, аварійним станом доріг.

 


Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т

Табл. 2.1.2.1.

Назва населених пунктів

2000р.

2011р.

2012р.

2013 р.

2014 р.

2015 р.

2016 р.

Всього

12,3

19,01

18,488

17,212

10,925

8,985

9,272

Андрушівський

0,302

0,072

0,059

0,016

0,026

0,114

0,102

Баранівський

0,759

0,21

0,168

0,129

0,097

0,097

0,355

Бердичівський

0,062

0,044

0,055

0,073

3,795

1,193

1,191

Брусилівський

0,007

0,008

0,103

0,006

0,004

0,013

0,012

Хорошівський

0,488

0,473

0,317

0,549

0,367

0,422

0,249

Ємільчинський

0,094

0,099

0,843

0,685

0,134

0,156

0,98

Житомирський

0,19

0,428

0,442

0,716

0,521

0,678

0,601

Коростенський

0,652

1,061

2,041

1,194

0,424

0,306

0,312

Коростишівський

0,233

0,065

0,046

0,051

0,035

0,122

0,092

Лугинський*

0,093

0,0056

0,468

0,412

0,014

0,012

0,007

Любарський

0,052

0,007

0,006

0,0067

0,005

0,011

0,008

Малинський

0,087

0,394

0,188

0,181

0,244

0,233

0,215

Народицький

0,003

0,001

0,001

0,0013

0,00003

0,019

0,0001

Нов.-Волинський

0,224

0,431

1,554

1,326

0,591

0,711

1,204

Овруцький

0,879

0,95

1,975

1,665

0,675

0,315

0,342

Олевський

0,209

0,029

0,889

0,537

0,061

0,037

0,043

Попільнянський

0,228

0,154

0,273

0,158

0,413

0,916

0,967

Радомишльський

0,227

0,284

0,274

0,262

0,205

0,194

0,207

Романівський

0,254

0,057

0,119

0,596

0,35

0,364

0,335

Ружинський

0,052

0,2

0,198

0,153

0,141

0,294

0,267

Пулинський

0,215

0,036

0,016

0,026

0,0009

0,004

0,004

Черняхівський

0,141

0,038

0,035

0,016

0,023

0,100

0,044

Чуднівський

0,299

0,09

0,048

0,045

0,073

0,140

0,096

м. Житомир

2,147

1,3

1,384

1,42

1,449

1,281

1,296

м. Бердичів

1,458

5,698

5,681

5,36

0,314

0,240

0,234

м. Коростень

1,182

0,644

0,83

1,198

0,723

0,628

0,550

м. Малин

1,05

0,234

0,206

0,203

0,114

0,260

0,249

м. Нов.-Волинський

0,711

5,993

0,269

0,224

0,121

0,125

0,193

 


 

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах ((пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн

табл. 2.1.2.2.

Населені пункти

2012р.

2013 р.

2014р

2015р.

2016р.

разом

в т.ч.

разом

пил

в т.ч.

разом

діоксид сірки

в т.ч.

разом

діоксид азоту

в т.ч.

разом

в т.ч.

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

діоксид сірки

діоксид азоту

діоксид азоту

пил

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

діоксид сірки

 

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

разом

Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

Андрушівський

0,049

0,004

0

0,016

0,049

0,004

0

0,016

0,049

0,004

0

0,016

0,049

0,004

0

0,016

0,049

0,004

0

0,016

0,114

0,013

0,014

0,018

0,040

Баранівський

0,153

0,051

0,025

0,036

0,153

0,051

0,025

0,036

0,153

0,051

0,025

0,036

0,153

0,051

0,025

0,036

0,153

0,051

0,025

0,036

0,097

0,000

0,005

0,028

0,024

Бердичівський

0,027

0,015

0,006

0,001

0,027

0,015

0,006

0,001

0,027

0,015

0,006

0,001

0,027

0,015

0,006

0,001

0,027

0,015

0,006

0,001

1,193

0,007

0,007

0,190

0,168

Брусилівський

0,091

0,002

0,004

0,048

0,091

0,002

0,004

0,048

0,091

0,002

0,004

0,048

0,091

0,002

0,004

0,048

0,091

0,002

0,004

0,048

0,013

0,000

0,000

0,000

0,001

Вол.-Волинський

0,301

0,227

0,036

0,029

0,301

0,227

0,036

0,029

0,301

0,227

0,036

0,029

0,301

0,227

0,036

0,029

0,301

0,227

0,036

0,029

0,422

0,038

0,130

0,026

0,015

Ємільчинський

0,091

0,022

0,028

0,002

0,091

0,022

0,028

0,002

0,091

0,022

0,028

0,002

0,091

0,022

0,028

0,002

0,091

0,022

0,028

0,002

0,156

0,015

0,029

0,010

0,068

Житомирський

0,273

0,13

0,084

0,026

0,273

0,13

0,084

0,026

0,273

0,13

0,084

0,026

0,273

0,13

0,084

0,026

0,273

0,13

0,084

0,026

0,678

0,002

0,207

0,046

0,092

Коростенський

0,688

0,635

0,023

0,013

0,688

0,635

0,023

0,013

0,688

0,635

0,023

0,013

0,688

0,635

0,023

0,013

0,688

0,635

0,023

0,013

0,306

0,003

0,044

0,015

0,019

Коростишівський

0,037

0,019

0,002

0,007

0,009

0,2466

0,23

0,0019

0,0069

0,0078

0,03490

0,01630

0,00220

0,00170

0,00540

0,122

0,001

0,007

0,007

0,017

0,122

0,001

0,007

0,007

0,017

Лугинський

0,002

0,0003

0,000013

0,001

0,001

0,622

0,00034

0,000013

0,000713

0,621

0,01370

0,00010

0,00000

0,00000

0,00020

0,012

0,000

0,000

0,002

0,002

0,012

0,000

0,000

0,002

0,002

Любарський

0,003

0,00002

0,000002

0,001

0,002

0,0030

0,000034

0

0,0008

0,0022

0,00490

0,00000

0,00000

0,00030

0,00130

0,011

0,000

0,000

0,002

0,003

0,011

0,000

0,000

0,002

0,003

Малинський

0,179

0,167

0,004

0,002

0,006

0,173

0,168

0,000381

0,0001

0,00477

0,24400

0,17820

0,00070

0,00300

0,05530

0,233

0,002

0,004

0,001

0,055

0,233

0,002

0,004

0,001

0,055

Народицький

0,001

0,0002

0

0,0003

0,00002

0,000772

0,00026

0

0,000324

0,000188

0,00030

0,00000

0,00000

0,00000

0,00000

0,019

0,006

0,006

0,000

0,005

0,019

0,006

0,006

0,000

0,005

Нов.-Волинський

0,297

0,187

0,014

0,047

0,049

0,291

0,183

0,011

0,048

0,0487

0,59120

0,22720

0,03020

0,00020

0,02270

0,711

0,001

0,035

0,108

0,024

0,711

0,001

0,035

0,108

0,024

Овруцький

0,907

0,772

0,043

0,030

0,062

0,715

0,58

0,042

0,02

0,0727

0,67540

0,48110

0,04210

0,00190

0,07910

0,315

0,001

0,042

0,018

0,079

0,315

0,001

0,042

0,018

0,079

Олевський

0,023

0,007

0,003

0,007

0,006

0,021

0,0068

0,003

0,0045

0,0064

0,06050

0,00650

0,00310

0,00000

0,00590

0,037

0,000

0,004

0,004

0,006

0,037

0,000

0,004

0,004

0,006

Попільнянс-ький

0,211

0,13

0,021

0,021

0,039

0,154

0,124

0,021

0,0038

0,0052

0,41290

0,15910

0,02140

0,00000

0,08310

0,916

0,001

0,023

0,041

0,190

0,916

0,001

0,023